У селі Любомирка Ольгопільської територіальної громади відбулася тепла й зворушлива подія: представники громади привітали з 95-річчям найстаршу мешканку – Ганну Трифонівну Івоніченко.
Про це розповіли на фейсбук сторінці Ольгопільської територіальної громади.
Її життя – це справжня енциклопедія XX століття, наповнена війною, голодом, працею та безмежною любов’ю до людей.
Народжена 30 жовтня 1930 року, Ганна Трифонівна пережила найтяжчі сторінки історії України:
- Голод 1933-го: маленькою дівчинкою збирала жолуді та їла гнилу картоплю, щоб вижити.
- Друга світова війна: у їхній хаті стояли німці, а вона з матір’ю ховалася в погребі. Попри страх, юна Ганна носила їжу партизанам – свій маленький, але гордий внесок у боротьбу.
- Мирні роки: у 1957-му вийшла заміж за доброго чоловіка, разом збудували дім, посадили сад, виростили п’ятьох дітей. Працювала дояркою, віддаючи сили фермі та родині.
Сьогодні у Ганни Трифонівни – 14 онуків і 22 правнуки. Попри біль втрати двох синів, вона не зламалася. Її серце – джерело тепла, віри й доброти.
Представники Ольгопільської громади прийшли з квітами, подарунками та щирими словами вдячності.
«Дякуємо за вашу мудрість, щирість і доброту. Ви – берегиня пам’яті нашого села. Нехай Господь дарує вам здоров’я, родинне тепло та благословення!» – сказали гості.
Сльози радості в очах ювілярки та її тепла усмішка стали найціннішим подарунком для всіх присутніх.
Ганна Трифонівна – не просто довгожителька. Вона – жива історія, що нагадує:
Найцінніше – людська пам’ять, повага та добро.
Фото та відео: Лариса Шабельник
