Власниця агентства нерухомості «Затишок», рієлтор з багаторічним стажем, Анна Горобчук у розмові з Vinnytsia Press Point пояснила, чому недбалість у документах може коштувати покупцеві або продавцеві житла великих проблем та як перевірити об’єкт перед угодою.
– Пані Анно, з чого починаються ризики для власників житла?
Як пояснює експертка насамперед люди мають відповідально ставитися до своєї нерухомості та впорядковувати документи. Часто буває, що родина десятиліттями живе у будинку, збудованому ще батьками чи дідусями з бабусями, і навіть не перевіряє, які саме папери є на землю чи житло.
«Коли ж приходить час продавати або дарувати майно дітям, виникає перелік проблем: підприємств, що колись видавали кредити на будівництво, вже не існує, а в реєстрах тягнуться обтяження ще з 70–80-х років. Упорядкувати таку спадщину нині складно», – пояснює вона.
– Чому в містах досі багато неприватизованого житла?
«Дуже часто квартири залишаються без спадщини чи заповіту. Люди живуть у них, але юридично вони не є власниками. А після 2008 року в нас запрацював єдиний реєстр речових прав. Якщо до цього часу документи не були оформлені, зараз власникам варто зробити це обов’язково», – наголошує експертка.
– А якщо людина купує нерухомість, як їй перестрахуватися?
«Передусім потрібно перевірити документи. Навіть якщо ціна приваблива або житло дуже подобається, варто подбати про свою безпеку. Це реально зробити за кілька годин: або самостійно у нотаріуса, або з юристом, який має досвід саме у сфері нерухомості», – радить Горобчук.
За словами Анни Горобчук, часто допомогти може й рієлтор, але важливо обирати офіційно зареєстрованого фахівця, який працює прозоро та має офіс. Тоді він зможе дослідити історію об’єкта і вберегти клієнта від шахрайських схем.
– Які реєстри слід перевіряти перед купівлею?
«За законом нотаріус має право робити перевірку лише при укладенні офіційного договору про наміри. І тоді він обов’язково прогляне всі реєстри на обтяження та заборони. Якщо ж документи старі, особливо до 2008 року, варто взяти додаткові довідки у БТІ, адже тоді все зберігалося на папері», – пояснює рієлторка.
– Чи траплялися у вас випадки, коли через необізнаність клієнт ледь не потрапив у пастку?
«Так, буквально минулого тижня. Ми вже виходили на підписання договору купівлі-продажу квартири в історичному центрі. І виявилося, що документи дружини-продавчині не відповідали реальній ситуації: половина квартири належала матері покійного чоловіка. Якби покупець уклав угоду, він отримав би лише половину майна та купу проблем. Врятувало те, що ми додатково з’ясували обставини через сусідів», – розповідає Горобчук.
– А що робити з майном громадян Росії чи Білорусі?
«Після 2022 року держава припинила будь-які нотаріальні дії з їхнім майном. Доручення з території РФ чи РБ теж не приймаються. Тому будь-які угоди купівлі такого майна є ризиковими. Навіть якщо ціна занижена, я категорично не рекомендую розглядати подібні варіанти», – наголошує вона.
