У День пам’яті Захисників України, які віддали життя у боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави, у Вінниці відбулася акція, організована об’єднанням родин загиблих воїнів — «Вечір пам’яті Героїв».
Голова об’єднання родин загиблих захисників Вікторія Колмикова розповіла:
«Сьогодні ми презентуємо картини, створені матерями полеглих героїв у межах програми «Жива», а також полотна душі, одяг і особисті речі воїнів, які розмалювали їхні дружини. Крім того, відбудеться експозиція лампадок «Сонях», символічних у цей день, та вечірній «промінь пам’яті». Багато матерів і дружин захотіли прочитати вірші — власні або ті, що глибоко торкаються серця. Дехто з дружин поділиться й авторськими піснями».
Вечір об’єднав багато вінничан, які прийшли вшанувати героїв та поглянути у рідні очі, що дивляться зі світлин меморіалу. Картини, написані матерями, розписані сорочки та футболки, проникливі рядки віршів і пісень — усе це створило атмосферу єдності та скорботи.
Коли зійшли перші зорі, учасники запалили лампадки та виклали їх у символічний сонях — знак пам’яті й вдячності.
«29 серпня. Для світу — це просто день на межі літа й осені. Для України — день, коли соняхи опустили голови. Для мене, мами Героя, це ранок, коли сонце сходить, але не гріє. Це день тиші, що кричить голосніше за всі сирени. Ця тиша має ім’я. Ім’я їй — Іловайськ.
Воно й досі відлунює в серці гуркотом зброї та підлим мовчанням «зеленого коридору», що став дорогою у вічність. Тоді, у 2014-му, поля стиглої пшениці та соняхів — символи українського життя — стали свідками величезної трагедії та неймовірної мужності. 366 життів було покладено на вівтар свободи. 366 всесвітів згасли в одну мить.
Коли я читаю імена наших земляків — С.С. Ар’янов, О.В. Гребінський, В.А. Дремлюх, В.Д. Івкун, В.С. Катрич, Б.Б. Кифоренко, О.В. Лобжин, О.Ю. Перепелиця, С.О. Петров, А.В. Щербина — я бачу не список. Я бачу синів, батьків, коханих. Я бачу мрії, яким не судилося збутись, і любов, що відтепер живе лише у спогадах.
Їхня жертва народила цей день. День, що мав стати меморіалом, а став відкритою раною, бо війна триває», — розповіла Вікторія Колмикова, пояснюючи символіку заходу.
