У селі Чемериси-Барські Барської громади свій 100-річний ювілей відсвяткувала Віра Редванська — жінка, чия життєва історія вражає силою духу, любов’ю до Батьківщини та невтомною вірою в людей. Її шлях — це приклад незламності та оптимізму навіть у найтяжчі часи.
Історію ювілярки розповідає Жмеринка онлайн.
Віра Іванівна народилася 10 серпня 1925 року у селянській родині. Дитинство було непростим: рання втрата батька, трагічна загибель матері, сирітство та необхідність самостійно виживати у буремні роки. Уже в 12 років вона працювала, щоб заробити на харчі, а в 17 була примусово вивезена до Німеччини на роботу.
Повернувшись у 1945 році додому, застала зруйновану хату й хворого брата. Разом вони викопали землянку, у якій жили, отримуючи підтримку від небайдужих односельців. Згодом вийшла заміж за фронтовика Леоніда Редванського. Подружжя власноруч збудувало дім та виховало четверо дітей.
Віра Редванська пам’ятає безліч деталей свого життя: знайомство з чоловіком, весільні приготування, пошуки фати та навіть тарілки холодцю, взяті в борг для святкового столу. Проживши з чоловіком 53 роки, вона стала щасливою бабусею шести онуків та шести правнуків.
Попри втрату зору, ювілярка залишається життєрадісною, володіє польською та німецькою мовами, щодня молиться за українських воїнів і мріє про перемогу. Її століття — це історія сили, любові та вдячності за кожен прожитий день.
