Громадам подовжать терміни розробки комплексних планів просторового розвитку (КППР). Для тилових громад запроваджується новий перехідний період – до 1 січня 2028 року, а для прифронтових – до трьох років після завершення воєнного стану.
Про це повідомила очільниця партії “Слуга Народу”, народна депутатка Олена Шуляк, яка є ініціаторкою та співавторкою відповідного законопроєкту №13437 щодо перенесення та уточнення строків обов’язковості КПРР, який парламент ухвалив у першому читанні.
Політикиня розповіла, що раніше цю тему піднімали представники громад під час конгресових слухань під головуванням заступника керівника Офісу глави держави Віктора Микити. Зустріч, де зібралися понад 1700 учасників, відбулась на майданчику Офісу Конгрес місцевих та регіональних влад при Президентові України.
У партії “Слуга Народу” пояснили, що комплексний план просторового розвитку – це документ, який одночасно є і містобудівною документацією, і документацією із землеустрою на рівні громади. КППР поділяє територію громади на функціональні зони: землі під житлову забудову та землі промислового, рекреаційного призначення тощо. Водночас громада визначає, які території будуть пріоритетними для інвестицій та створення робочих місць, які – для розвитку соціальної інфраструктури (будівництва шкіл, лікарень тощо), а які необхідно берегти для збереження біологічного різноманіття.
Олена Шуляк деталізувала, що для створення КППР громаді спочатку потрібно зібрати багато інформації: про кількість населення, погоду, хто чим володіє, важливі об’єкти тощо. Потім цю інформацію аналізують і тільки після цього пропонують рішення для плану.
“Комплексний план просторового розвитку охоплює всю територію громади і не має терміну дії, проте дуже гнучкий, адже зміни можна вносити щороку. І саме ця документація визначатиме, де буде споруджуватись дитсадок, школа або житло, де розвиватиметься промисловість, а де природні парки, – пояснює Олена Шуляк.
Очільниця партії “Слуга Народу” розповіла, що майже третина українських територіальних громад вже працює над розробкою комплексних планів просторового розвитку. Вона прогнозує, що після створення та реалізації КППР доходи місцевих бюджетів можуть зрости на 10-20%.
“Наразі 495 громад із 1469 уже створюють свої комплексні плани просторового розвитку. Ба більше, у новому законодавстві також передбачили, що наявність КППР є перевагою при розгляді питань щодо фінансування відновлення громади та розвитку інфраструктури за рахунок бюджетних коштів або коштом міжнародної фінансової допомоги”, – акцентувала Олена Шуляк.
Народна депутатка нагадала, що на сьогодні для оптимізації процесу створення комплексного плану просторового розвитку пропонується одразу два інструменти. Це містобудівний кадастр державного рівня, який вже почав працювати, а також програми комплексного відновлення (ПКВ), дані з яких можуть стати основою планів просторового розвитку.
“Комплексні плани просторового розвитку означають створення якісної містобудівної документації. А це фактичний знак “стоп” різним видам рейдерства, появі незаконних довгобудів, самобудів та різних схем у сфері містобудування. До того ж якісна містобудівна документація, зрештою, означатиме збільшення надходжень до місцевих бюджетів. А це вже вагома перевага для ОМС”, – резюмувала Олена Шуляк.
Раніше в партії “Слуга Народу” повідомляли, що централізованим розвитком ветеранського спорту займатиметься Міністерство у справах ветеранів. Нещодавно таке рішення ухвалила Верховна Рада.
