Слова мають велику силу. Особливо — у моменти болю, втрати й глибокого горя. Саме в такі хвилини ми часто губимось у пошуках «правильних» слів підтримки. Але іноді, навіть із добрими намірами, ми можемо ненароком ранити ще більше.
Психологи й кризові консультанти наголошують: у період гострого горя людині важливо не дати поради, а бути поруч. Нижче — приклади фраз, яких варто уникати, і коротке пояснення, чому.
«Тримайся»
Звучить як наказ і не дає людині права на сльози й слабкість. У моменти втрати важливо дозволити собі сумувати, а не зображати силу.
«Все буде добре»
Коли світ щойно перевернувся, подібні фрази звучать відсторонено. Втрата не «виправиться» — вона залишиться в серці назавжди.
«Я знаю, як ти почуваєшся»
Навіть якщо ви пережили схожу втрату — це інша історія, інша людина, інше серце. Кожне горе — унікальне.
«Тепер він/вона у кращому світі»
Для того, хто сумує, кращий світ — це той, де поруч його рідна людина. Такі слова часто ще більше віддаляють, ніж утішають.
«Час лікує»
Можливо, так. Але в перші дні чи тижні це звучить як знецінення болю. Людина хоче, щоб її почули, а не щоб їй одразу вказали на часову перспективу.
Що краще сказати?
«Я поруч. Якщо захочеш — можеш поговорити, або мовчати. Я просто є».
«Мені дуже шкода. Не знаю, що сказати, але я тут».
Обійми — іноді це все, що потрібно. Без слів.
Найважливіше — бути щирим і чуйним. Не заповнювати тишу порожніми словами, а дати людині простір прожити горе по-своєму. Бо в найтяжчі миті ми пам’ятаємо не слова, а тих, хто був поруч мовчки, тримаючи за руку.