У Комітеті Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики триває пошук ефективних механізмів для регулювання доступу до російськомовного музичного контенту на стримінгових платформах. Водночас обговорюються законодавчі ініціативи щодо посилення санкцій за публічне відтворення та популяризацію російської музики на території України, про це йдеться в публікації Судово-юридичної газети.

Засідання підкомітету: учасники та теми

У межах засідання підкомітету з питань музичних індустрій, яке очолює народний депутат Олександр Санченко, відбулась фахова дискусія за участю представників центральних органів виконавчої влади, Нацполіції, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Уповноваженого із захисту державної мови, музичних діячів і медіаекспертів.

Серед озвучених ініціатив — пошук технічного рішення, яке б обмежувало або ускладнювало доступ до російськомовних пісень на території України. Відомий музикант і представник Всеукраїнської асоціації музичних подій Тарас Тополя зазначив, що російська музична індустрія активно використовує алгоритми просування, завдяки чому треки на кшталт “Сігма бой” швидко набирають популярність у мережі.

Взаємодія з платформами та законодавчі бар’єри

Олександр Санченко наголосив на необхідності чіткої стратегії з обмеження російськомовного контенту і підвищення популярності україномовної музики на стримінгах. Наразі досвід спілкування з великими платформами, такими як Meta чи Google, виявився малоефективним — жодна з них не готова впроваджувати окремі правила спеціально для України.

Водночас менші музичні платформи, зокрема Spotify, Apple Music і YouTube Music, у Європейському Союзі регулюються національними координаторами цифрових послуг. Тому, на думку першого заступника голови Нацради Валентина Коваля, Україна має працювати над власним санкційним законодавством, яке б стало підставою для обмеження доступу до контенту через міжнародні канали.

Представниця Мінцифри Валерія Куракіна додала, що національне законодавство чи санкційні рішення можуть стати офіційною підставою для звернень до стримінгових сервісів щодо блокування ворожого контенту.

Санкції: поточний стан та пропозиції

Другим важливим питанням стало обговорення механізмів відповідальності за порушення законодавства щодо публічного відтворення російськомовної музики. Наразі, за словами представника Нацполіції Сергія Гавловського, чинне законодавство не передбачає окремої статті для таких правопорушень. Натомість правопорушення кваліфікуються за загальними статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення, такими як дрібне хуліганство або порушення правил надання послуг.

Пропонується доповнити КУпАП новою статтею, що прямо регулювала б відповідальність за популяризацію російської музики.

Народний депутат Андрій Боблях звернув увагу на проблему з караоке-клубами та закладами, які нехтують забороною і відтворюють російську музику. На його думку, нинішній розмір штрафів є недостатнім, щоб вплинути на власників розважальних закладів, адже їхні прибутки значно перевищують суму штрафу.

Подальші кроки

Підсумовуючи засідання, Олександр Санченко оголосив про створення великої робочої групи, яка продовжить напрацювання у трьох ключових напрямках:

  1. Блокування та обмеження російськомовного контенту;

  2. Підтримка і просування українськомовної музики, зокрема на стримінгових платформах;

  3. Удосконалення механізмів санкцій, що мають бути дієвими як для фізичних, так і юридичних осіб.

У часи війни інформаційна безпека стає не менш важливою за військову. Українська музика — це не лише культурне надбання, а й інструмент захисту ідентичності.

Попередня публікаціяУ Вінниці відбудеться «Майданчик здоров’я»: безкоштовні обстеження, консультації та щеплення
Наступна публікаціяУвага! Погіршення погодних умов у Вінницькій області з 25 по 28 квітня