Як повідомляють у Тульчинській районній державній адміністрації, за особисту мужність, проявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку, солдата Степана Вакарука нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Окрім того, за успішне виконання бойових завдань, проявлені героїзм і відвагу під час ведення бойових дій проти ворога України, Степан Вакарук був відзначений медаллю «Залізний хрест».
Життя, присвячене боротьбі за Україну
Степан Вакарук народився 25 листопада 1992 року в селі Рожнятівка Томашпільської громади. Закінчив Вінницький транспортний коледж, здобув професію механіка. Працював на Одеській залізниці, освоїв фах електрогазозварника та займався виготовленням металевих виробів.
З початком повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року Степан одразу намагався долучитися до лав ЗСУ, проте через стан здоров’я отримав відмову. У березні 2023 року йому вдалося вступити до лав Збройних Сил України. Пройшов бойову підготовку та став гранатометником, а згодом – майстром ударних безпілотних авіаційних комплексів.
Він брав участь у важких боях під Бахмутом, у визволенні Кліщіївки. У жовтні 2023 року зазнав серйозного поранення, пройшов тривале лікування, але повернувся до свого бойового підрозділу.
3 серпня 2024 року, під час наступальних боїв у Курській області, Степан Вакарук отримав важкі поранення. Лікарі боролися за його життя понад місяць, але 24 вересня 2024 року Героя не стало.
Вічна пам’ять Герою!
Нагороди від імені Президента України Володимира Зеленського та Міністра оборони Рустема Умєрова передали матері загиблого – Галині Станіславівні та сестрі Олені.
Пам’ять про Степана Вакарука завжди житиме в наших серцях. Він віддав життя за незалежність України, і ми ніколи не забудемо про його подвиг.
