У Вінниці, 24 лютого, в обласному художньому музеї відкрилася масштабна виставка «Проєкт 24. Мистецтво через усвідомлення» – мистецька хроніка війни очима народного художника України Володимира Козюка та його колег.
Головний меценат проєкту – Благодійний фонд Козицького.
Цей проєкт – не просто картини. Це історія болю, втрат і незламності, зафіксована у мазках фарби. Він присвячений третій річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну і складається з 24 полотен, що відображають головні віхи цієї війни.
«Цей проєкт почався 24 лютого 2022 року»
За словами митця, ідея народилася того самого ранку, коли перші ракети вдарили по українських містах.
«Коли на нас здійснили віроломний напад, я почав збирати матеріали, робити замальовки, фіксувати реальність на полотні. Спочатку це були окремі роботи, але з часом я зрозумів, що має бути єдиний масштабний проєкт. І ось – він перед вами», – каже Володимир Козюк
До створення виставки залучили як професійних художників, так і молодих митців. У кожній картині – особиста історія.
Картина, що розірвала простір
Одна з ключових робіт – «Вторгнення». Це перша картина, що заклала основу всього проєкту.
Володимир Козюк: «Я взяв історичний тризуб із Десятинної церкви – символ нашої державності, додав український прапор, з яким билися січові стрільці, і розірваний простір. Простір, у якому ми жили, було розірвано…».
Картини, що торкаються сердець
Відвідувачі виставки не стримували емоцій. Серед них – Олена, переселенка з Сєвєродонецька. Її зачепило одне з полотен.
«На ньому зображений чоловік, дідусь, а позаду – палаючі руїни міста. Це дуже нагадало мені батька. Мій будинок у Донецьку залишився… але що з ним зараз – ніхто не знає», – каже Олена
Жінка пригадує жахливі дні в підвалах, коли удари по її будинку були такими сильними, що «все підстрибувало разом із людьми».
Олена пригадує: «У нашому під’їзді залишився лише один чоловік. Він пік хліб для тих, хто не зміг виїхати. Одного дня снаряд влучив у наш будинок… І його не стало».
Ця історія – лише одна з тисяч, які відображені на картинах.
«Мистецтво – це пам’ять, це наша зброя»
На відкритті виставки була присутня народна депутатка Ірина Борзова.
«Важливо пам’ятати про наших захисників, про тих, хто віддав життя за Україну. Мистецтво не потребує перекладу – воно говорить мовою емоцій, мовою болю, мовою віри», – сказала Ірина Борзова.
Вона також підкреслила, що «Проєкт 24» вийде за межі України і буде показаний у Європі, аби нагадати світові:
Ірина Борзова: «Війна триває. Україна продовжує боротися. І ми не маємо права дати світові забути про це».
Начальниця управління культури і креативних індустрій обласної військової адміністрації наголосила, що наша країна з дуже сміливим та завзятим народом вже третій рік стоїть монолітом перед «другою армією світу».
«І саме через мистецтво ми можемо показувати свою неповторність та самобутність, бо такої культури як в нас немає в жодній країні світу. Через мистецтво ми можемо розповідати правду про ті події, які відбуваються з нашим народом, що нас катують, вбивають, закидають ракетами і бомбами. Ці полотна є свідченням того, наскільки кривавою є війна. Проте, я дуже сподіваюся, що ці жахи залишаться на полотнах і в нашій пам’яті, а в Україні вже зовсім скоро настане перемога та мир». – зазначила Ольга Дернова.
«Ми продовжуємо писати свою історію»
Микола Філонов, відповідальний медіаадміністратор проєкту, зазначає, що мистецтво не просто відображає події – воно говорить, коли всі мовчать.
«Мистецтво не потребує сурдоперекладу. Воно говорить своєю мовою.
Мовою емоцій, болю, втрат і надії.
Воно фіксує історію.
Коли через роки хтось питатиме, якою була ця війна, відповіді не потрібно буде шукати у підручниках. Вона вже зашифрована в мазках фарби, в тріщинах полотна, у вибухах кольорів, які змішалися зі смутком і люттю», – розповів Микола Філонов.
Філонов наголошує: коли світ знову заговорить про «втому від війни», українці покажуть ці полотна.
Микола Філонов: «Ми нагадуватимемо про кожне місто, яке палало під російськими ракетами. Про кожен погляд, який згас, дивлячись у небо, звідки мала прилетіти злива, а натомість прийшла смерть».
Історія, яка пишеться просто зараз
За три роки війни Володимир Козюк став учасником та організатором понад 138 мистецьких проєктів.
Володимир Козюк: «Але апогеєм є «Проєкт 24». Цей проєкт – про тих, хто загинув. Про тих, хто вижив. Про незламність, про біль, про перемогу. Це не просто картини – це зашифрована історія. Коли через роки хтось спитає, якою була ця війна, відповідь буде тут, у полотнах».
Хто втілював «Проєкт 24»?
Ця виставка стала можливою завдяки зусиллям команди митців, які об’єдналися заради великої мети – через мистецтво розповісти світові про Україну, її боротьбу та незламність.
Володимир Козюк – народний художник України, голова ГО «Кращий художник», автор ідеї та головний ініціатор проєкту. Саме його бачення стало основою для створення «Проєкту 24».
Іван Марчук – легендарний народний художник України, обличчя проєкту. Його творчість давно стала частиною світового мистецтва, а його ім’я увійшло в список «100 геніїв сучасності» за версією британської газети The Daily Telegraph.
Оксана Старак-Повякель – кураторка виставки, мистецтвознавиця, культурна діячка, яка допомогла реалізувати цей грандіозний задум.
Микола Філонов – відповідальний медіаадміністратор, завдяки якому інформація про проєкт поширюється і виходить на міжнародний рівень.
Художники-виконавці:
Євгенія Божко – відома українська мисткиня, що працює з темами війни та пам’яті.
Ольга Тяжелова – художниця, яка через свої роботи передає біль втрат і надію на майбутнє.
Валерія Кузьменко – талановита молода мисткиня, яка долучилася до створення важливих полотен про війну.
Ольга Козюк – художниця, яка також є однією з ключових учасниць проєкту.
Проєкт отримав підтримку Благодійного фонду Козицького, який допоміг втілити його в життя.
Ця виставка – не фінальна точка. Вона мандруватиме Україною та світом, нагадуючи кожному:
Україна бореться. Україна пам’ятає. Україна переможе!
«Проєкт 24» можна відвідати у Вінницькому обласному художньому музеї. Не пропустіть можливість доторкнутися до історії, що пишеться просто зараз.
