24 лютого у Вінниці відбувся пам’ятний захід «Небо. Хмари» з нагоди дня народження підполковника Ігоря Хмари — українського льотчика Героя, який загинув у 2022 році, виконуючи бойове завдання. Вшанувати пам’ять захисника зібралися його рідні, друзі, військові побратими та громадськість.
Захід розпочався із символічного звуку запуску двигуна військового літака, який на мить завис у тиші, що заповнила актову залу. Далі прозвучали слова модератора:
«Найболючіша та найнебажаніша звістка: „Не повернувся з польоту, загинув у бою…“»
Присутні вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання, після чого прозвучав Гімн України у виконанні військового оркестру.
Більше про захисників українського неба можна дізнатись з сюжету Vinnytsia Press Point:
Життя, присвячене небу та Україні
Ігор Хмара та Ілля Негар – аси льотчики з 7-ї бригади тактичної авіації імені Петра Франка Повітряних сил ЗСУ, які захищали українське небо від перших днів повномасштабного вторгнення. Вони боронили простори від Борисполя до Ізюма, виконуючи найскладніші завдання. 19 травня 2022 року їхній літак не повернувся з бойового вильоту…
Мати Ігоря Хмари, Лариса Хмара, поділилася спогадами про сина. З дитинства він мріяв про небо і, попри всі труднощі, впевнено йшов до своєї мети. Військова служба була для нього не просто роботою – це було його покликання.
«Він постійно казав: „Я хочу бути льотчиком“», – згадує мати Героя.
Свою першу бойову практику Ігор проходив ще в молоді роки, коли писав додому про складні випробування. Але навіть у найважчі моменти він не втрачав віри:
«Я такий радий, що я сюди вступив», – писав він у листах до рідних.
Для нього літак став не просто технікою, а справжнім другом – свій Л-39 він ніжно називав «Елочка». Військовий шлях привів його і до сімейного щастя: він зустрів свою майбутню дружину, з якою створив міцну родину та виховував двох синів – Максима та Іллю.
Але з 2014 року його життя змінилося назавжди. Як військовий льотчик, він брав участь у бойових чергуваннях, хоч офіційно українська авіація не використовувалася.
«Його діти бачили батька дуже рідко…», – зі сльозами згадує мати.
23 лютого він мав день народження, але святкувати не вдалося – на ранок почалась війна.
Ілля Негар: напарник, друг, брат по небу
Ілля Негар служив у 7-й бригаді тактичної авіації Повітряних сил ЗСУ. Його дружина, Антоніна Негар, розповідає, що чоловік ще з дитинства марив небом.
«Він нею жив, він про неї марив. А коли дізнався, що буде літати в парі з Ігорем Хмарою, сказав: „Ти уявляєш? Це ще й наш земляк!“»
Ігор та Ілля стали не просто напарниками – вони були друзями, братами по небу. Їхній бойовий екіпаж на Су-24 виконував важливі завдання в найгарячіших точках.
Війна сильно вплинула на обох. Ілля змінився, схуд, посивів, постійно хвилювався за побратимів.
«Він казав: „Хто, як не ми? Ми знали, що таке має бути, ми повинні захищати. Ми перші йдемо, як завжди. Якщо не ми – то хто?“»
Обидва льотчики розуміли всю небезпеку, але свідомо йшли на ризик заради незалежності України.
Герої неба, які залишилися в строю назавжди
19 травня 2022 року екіпаж Су-24 Ігоря Хмари та Іллі Негара не повернувся з бойового завдання. Їхні побратими кажуть, що вони зробили все, щоб захистити українське небо до останнього.
Вшанування пам’яті відбулося у теплій, але водночас пронизливій атмосфері. Присутні переглянули відео про життя льотчиків, поділилися спогадами, висловили слова підтримки родинам Героїв.
«Ми просто виконували свою роботу…»
Так вони говорили за життя. А сьогодні їхні імена вписані золотими літерами в історію України.
Герої не вмирають. Вони продовжують боронити небо – тепер уже з висоти вічності.
