День святого Василя Великого є важливим церковним і народним святом із глибокими традиціями, які наші предки дбайливо зберігали.
Зміна дати святкування
До 1 вересня 2023 року українці відзначали це свято 14 січня. Однак після переходу на новоюліанський календар його дата змінилася на 1 січня.
Хто такий Василь Великий
Василь Великий був визначною постаттю християнського світу IV століття, архієпископом Кесарійським, і його вважають одним із Отців Церкви. Разом із Григорієм Богословом та Іваном Златоустом він входить до числа Святителів.
Він залишив багату духовну спадщину: писав богословські твори, пояснював Святе Письмо та створив іконостас у його сучасному вигляді. Василь також є автором Літургії Василя Великого, яку служать у церквах візантійського обряду лише 10 разів на рік.
Традиції святкування в Україні
День Василя Великого поєднав у собі християнські та народні звичаї, зокрема обряди свята Маланки.
Засівання. Хлопці вранці обходять оселі, “засіваючи” їх зерном і бажаючи багатого врожаю. Зерно символізує достаток, але горох і гречка в засіванні не використовуються, щоб не накликати нещастя.
Молотіння дідуха. На Василя молотили дідуха, який символізував дух зимових свят. Насіння зберігали до посівної, а дідуха спалювали в саду.
Полазник. Перший гість, який відвідує оселю, вважався “полазником” і приносив щастя. Ним міг бути навіть кіт чи собака, але головне — прийняти його щедро.
Чого не варто робити на Василя
Засівати дозволялося лише хлопцям і чоловікам, дівчатам це було заборонено.
Першим до оселі мав зайти чоловік, а не жінка.
Не можна рахувати дрібні гроші, щоб не накликати бідність.
День святого Василя Великого продовжує залишатися важливим святом, яке об’єднує християнські традиції та український народний колорит.
