Богдан Дишкант, вінничанин, який щиро вболівав за долю України, з перших днів повномасштабного вторгнення повернувся з Польщі, де працював останні роки, аби стати на захист Батьківщини. Після проходження військової підготовки в Німеччині приєднався до 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура».
У званні молодшого сержанта він став наставником для солдатів і прикладом відданості. Разом із побратимами боронив незалежність країни на сході. В серпні цього року, під час запеклих боїв під Покровськом, отримав важку контузію, наслідки якої виявилися фатальними. Серце Героя зупинилося 23 грудня. Йому було 39 років.
«Він завжди діяв чітко і сміливо»
Командир взводу розгородження Геннадій Чіжевський згадує Богдана як надзвичайно самовідданого воїна:
«Богдан був чудовим командиром бойової машини, який завжди вміло виконував накази та не пасував перед труднощами. Нічого не боявся і завжди доводив справу до кінця. Його рішучість та відповідальність були зразком для інших».
Богдан був єдиною дитиною для своєї матері Людмили. Народився 28 вересня 1985 року у Вінниці, навчався у 34-й школі та Вінницькому національному аграрному університеті. До від’їзду на будівельні роботи до Польщі працював майстром на меблевому підприємстві.
«Богдан був не лише люблячим сином, а й турботливим батьком, – розповідає мати. – Коли дізнався про вторгнення, одразу повернувся. Його рішення боронити Україну було непохитним. Він завжди діяв по совісті та честі».
Побратими пам’ятають його як людину, на яку можна було покластися у найскладніші моменти, а його слова підтримки підіймали бойовий дух.
Прощання з Героєм
Церемонія прощання відбудеться 26 грудня об 11:00 у Спасо-Преображенському кафедральному соборі. Поховання пройде о 12:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Вічна пам’ять та слава Герою! Співчуття рідним і близьким.
