В селі Оляниці, на Вінниччині, у місцевій гімназії урочисто відкрили меморіальну дошку на честь Олександра Миколайовича Чорнокозинського. Він віддав своє життя за Україну, захищаючи її свободу та майбутнє для прийдешніх поколінь.

Олександр Чорнокозинський народився у 1979 році в Оляниці, тут він провів своє дитинство, навчався в місцевій школі та сформувався як особистість.

Людмила Червонецька, голова Тростянецької громади, нагадала присутнім про його зв’язок із рідним краєм:

«Олександр Миколайович Чорнокозинський наш земляк, який народився, жив та виріс у селі Оляниця, який навчався в Оляницькій школі, пуповина якого зарита тут. Родина якого залишилась тут. Він був чемним, привітним та доброзичливим, понад усе любив свою маму, свою родину та свою Батьківщину», – зазначила Людмила Червонецька.

До початку повномасштабного вторгнення Олександр працював водієм навантажувача на переробному комплексі птахофабрики «Вінницький бройлер» компанії МХП. Але з першими тривожними днями лютого 2022 року він став до лав Збройних Сил України.

Олександр був не лише захисником України, а й люблячим чоловіком і батьком двох синів. Його дружина з болем згадує про його жертовність і любов до сім’ї:

«Він дуже хотів до сім’ї, дуже хотів до дітей. Мені не віриться, він стільки пройшов – Миколаївська, Херсонська область, Соледар, пекло саме, а тут, наче вже кордон, вже Чернігівська область…», – розповіла дружина.

3 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання у селі Гай на Чернігівщині Олександр загинув. Ворожий мінометний обстріл обірвав його життя.

На відкриття меморіальної дошки зібралися школярі, вчителі, рідні, знайомі та колеги Олександра. Усі, хто знав його як добру, щиру й патріотичну людину, схилили голови в пам’ять про героя.

Народний депутат України Микола Кучер наголосив на важливості збереження пам’яті про таких людей, як Олександр:

«Ми повинні пам’ятати про наших воїнів, про таких хлопців, як Олександр Миколайович. Ми маємо вивчати життя кожної такої людини, тому що вони зробили можливим наше життя тут сьогодні».

Меморіальна дошка на стіні гімназії стане постійним нагадуванням про відданість і мужність Олександра Чорнокозинського. Це не просто символ пам’яті – це заклик до кожного з нас цінувати мир, захищений ціною найвищої жертви.

Олександр назавжди залишиться героєм, чиє ім’я житиме у серцях односельців, у стінах школи, де він здобував знання, і в історії всієї України.

 

Попередня публікаціяІгор Лещенко: від бізнесу до фронту — модернізація «Нептуна» та плани в Ладижині після Перемоги
Наступна публікаціяУ селі Оляниця, що на Гайсинщині, оновили 136-річний храм