Максим Мельничук: молоде життя, яке обірвала війна
6 січня 1993 року в Калинівці народився Максим Мельничук. Тут минули його дитинство та юність. Закінчивши місцеву школу та Калинівський технологічний технікум, Максим працював у службі автомобільних доріг, а згодом — на Писарівському кар’єрі.
З перших днів повномасштабної війни він повернувся з-за кордону, аби бути поруч із родиною. 10 вересня 2024 року його мобілізували до війська. Його шлях на фронті був коротким, але героїчним. Максим мріяв про родину, дітей, однак війна обірвала всі плани. Він загинув на Луганщині, навіки залишившись 31-річним.
У жалобі залишилися його батьки та сестра. Калинівська громада висловлює глибокі співчуття родині Героя.
Валерій Білозора: надія, що не справдилася
Житель села Павлівка Валерій Білозора, 1988 року народження, з травня 2024 року вважався зниклим безвісти. Родина до останнього сподівалася на його повернення, але війна принесла гірку правду.
Валерій народився у багатодітній родині, був опорою для рідних та близьких. Іллінецька громада висловлює щирі співчуття сестрі Юлії та всім близьким.
“Пам’ять про Захисника назавжди залишиться в наших серцях! Ми у вічному боргу перед Героєм Небесного батальйону”, — йдеться у зверненні громади.
Артем Криворучко: вірний присязі до останнього подиху
26 жовтня 2000 року в селі Кинашів народився Артем Криворучко. У свої 24 роки він служив старшим майстром обслуги ремонтного взводу озброєння.
16 листопада 2024 року в районі населеного пункту Лукʼянівське, Запорізької області, під час виконання бойового завдання Артем отримав поранення, несумісні з життям.
Тульчинська громада у скорботі висловлює співчуття рідним Артема.
Вічна пам’ять Героям!
Кожен із них віддав своє життя за мирне майбутнє України. Ми завжди пам’ятатимемо їхню відвагу та самопожертву. Герої не вмирають, вони живуть у наших серцях і залишаються прикладом для майбутніх поколінь.