Підтримане та транзитне підтримане проживання – послуги, покликані соціалізувати та розвинути самостійність людей з інвалідністю внаслідок порушень у розумовому розвитку. Діяльність будинку підтриманого та транзитного підтриманого проживання організував відокремлений підрозділ ГО «Справа Кольпінга України» «Родина Кольпінга м. Вінниця» на чолі з Олесею Самойленко. У програмах, які реалізують на базі будинку підтриманого проживання, беруть участь люди від 14 до 37 років.
Також у будинку надають послугу підтриманого транзитного проживання, яка має тимчасовий характер. Вона направлена на підлітків, яких готують до дорослого самостійного життя та можливості переходу вже на наступний етап – до послуги підтриманого проживання. Групи, на які поділені клієнти, вчаться обслуговуванню у побуті без сторонньої допомоги, приготуванні їжі, займаються фізкультурою, вивчають основи фінансової грамотності, опановують інші необхідні для життя навички, а також займаються виготовленням корисних солодощів під брендом «Смачненько».
Послугу підтриманого проживання у Вінниці надають з 2020 року. У 2023 році, як пілотний напрям, реалізують транзитне підтримане проживання. Наразі на постійній основі у будинку проживають сім повнолітніх людей, ще 30 – підлітки, що перебувають там на тимчасовій основі, приходячи на заняття до груп.
«За кордоном такі послуги розвинені набагато краще. В Україні наша громада фактично єдина, хто цим займається. Підтримане і транзитне підтримане проживання – одні з найскладніших соціальних послуг в організаційному, юридичному, фінансовому плані. Важливо, що будинок підтриманого проживання знаходиться в громаді, не ізольований та не винесений за межі міста. Це сприяє інтеграції людей з ментальними порушеннями у громаду. Наразі реалізація послуги можлива завдяки підтримці ВООЗ», – зауважила Олеся Самойленко, голова відокремленого підрозділу ГО «Справа Кольпінга України» «Родина Кольпінга м. Вінниця».
З клієнтами працює команда: психолог, соціальний педагог, поведінковий аналітик, фахівець з соціально-побутової орієнтації, фахівець із соціально-емоційного розвитку і реабілітолог.
Батьки дітей з ментальними порушеннями відзначають важливість таких послуг. 16-річний син пані Світлани перебуває на транзитному підтриманому проживанні. Хлопець має складний діагноз, має затримку в розвитку, проблеми з рухами та мовленням.
«З минулого року ми перебуваємо на цій програмі. Син почав більше спілкуватися, проявляти ініціативу спонтанного мовлення, здобув побутові навички. Він починає пропонувати свою допомогу вдома. Важлива й взаємодія з іншими дітьми. Якщо в школі син здобуває навчальні навички, то тут більше побутові, що, на мій погляд, є найпершим, що потрібно. Якщо дитина сама себе не обслуговує, їй набагато складніше і в школі», – розповідає пані Світлана.