Сергій Снітковський приєднався до Збройних Сил України минулого року. Він служив у складі 82-ї окремої десантно-штурмової бригади, виконуючи бойові завдання на Запорізькому напрямку та останнім часом обороняючи позиції поблизу міста Вовчанськ Чугуївського району Харківської області. Як водій бойової машини та механік, Сергій вважав себе щасливцем, адже навіть коли його “Страйкер” був підбитий, він отримав лише легку контузію. Однак наслідки бойових дій далися взнаки пізніше, і його серце зупинилося 4 липня під час короткої відпустки у рідному місті. Йому було лише 37 років.
Сергій Снітковський з Вінниці народився 23 листопада 1986 року. Після закінчення 32-ї загальноосвітньої середньої школи він відразу пішов працювати, щоб допомогти своїй важкохворій матері.
«Мати Сергія захворіла, коли йому було всього сім років, тому він швидко подорослішав. Він робив усе необхідне, був надзвичайно відповідальним. Останні кілька років життя матері він практично не відходив від її ліжка. Про створення власної сім’ї не було й мови. Всю невитрачену любов Сергій віддавав своєму племіннику, якого навчав грати у футбол, їздити на велосипеді, плавати. Він був гарним братом та справжнім другом», – розповіла тітка Ольга.
Церемонія прощання із Сергієм Снітковським розпочнеться о 10:00 у Спасо-Преображенському кафедральному соборі.
Поховання відбудеться об 11:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Глибокі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять і слава Герою!