Дмитро Батюк з перших днів повномасштабного російського вторгнення пішов захищати Батьківщину. Він воював у складі 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка на донецькому напрямку. 6 березня цього року в бою поблизу Покровська він отримав важке мінно-вибухове поранення. Лікарі докладали всіх зусиль, щоб врятувати його життя, але наслідки поранення виявилися смертельними. Серце Дмитра зупинилося 11 травня. Йому було всього 40 років.
Дмитро Батюк народився 29 червня 1983 року. Після закінчення дев’яти класів загальноосвітньої середньої школи № 30 він здобув освіту у Вінницькому транспортному коледжі, а згодом заочно закінчив Харківську державну академію залізничного транспорту. Він працював за фахом, доки не довелося кардинально змінити професійний напрямок. Далі він навчався у Вищій школі МВС та служив у правоохоронних органах Вінниці близько десяти років, доки життя знову не поставило перед ним нові виклики. Щоб забезпечити добробут родини, де підростають двоє дітей, Дмитро поїхав працювати за кордон, але повернувся за рік до початку повномасштабного вторгнення.
«Коли почалася велика війна, Дмитро відразу рушив до військкомату. Стояв у чергах три дні. Нам нічого не говорив. Ми дізналися про його рішення захищати Батьківщину, коли він прийшов додому і попросив поголити йому голову», – розповідає мама Лариса Євгеніївна. «Поранення було важким, але ми вірили і сподівалися на диво, вже дійшло до реабілітації. Звістка про його раптову смерть через ускладнення стала справжнім шоком для всіх… Дмитро був чудовим, працелюбним, простим українським хлопцем, який мріяв, щоб його рідна країна жила і процвітала…»
Церемонія прощання з Дмитром Батюком розпочнеться о 10:00 у поминальній залі за адресою: вул. Генерала Арабея, 1.
Поховають воїна об 11:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Глибокі співчуття рідним та близьким. Вічна, світла пам’ять Герою!
