На початку 2024 року понад 45 тисяч жінок-військовослужбовиць стояли на захисті нашої країни, з них 4 тисячі взяли участь у боях поряд із чоловіками. Ще 13 тисяч українок мають статус учасниць бойових дій. Попри їхню здатність відстоювати нашу землю, вони часто стикаються зі стереотипами та нерозумінням їхньої ролі у спілкуванні з цивільним населенням.
Ветеранки Юлія Кіріллова та Катерина Приймак у новому освітньому серіалі “Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія” на платформі “Дія.Освіта” розповідають про складнощі, з якими вони зіштовхнулися під час війни та після повернення до цивільного життя.
На жаль, ветеранки стикаються зі стигматизацією соціуму, оскільки багато людей вважають, що жінкам не під силу військова служба.
«Якщо ти — чоловік-військовий, тебе чекає вдома дружина, дитина. Це нікого не дивує. Але, якщо ти — жінка-військова, яка пішла, а дитина лишилася з чоловіком, суспільство може сказати, що він — “каблук”, “тряпка”, “не служить”, а мама — “кинула дитину”, “мама-зозуля”, “спить з мужиками на війні”», — із болем говорить Катерина Приймак, ветеранка, очільниця руху VETERANKA.
У цивільному житті ветеранки зіштовхуються з труднощами у пошуку психологічної підтримки та реабілітації. Наприклад, центри реабілітації часто не пристосовані для жінок, яким нема з ким залишити маленьку дитину.
Після повернення додому ветеранок чекає не відпочинок, а домашня рутина, побутові та економічні проблеми, а іноді — ейджизм та громадський осуд.
Для того, щоб проявити повагу до ветеранок, важливо уникати таких висловлювань, як “Нащо тобі та війна здалася, ти мала б з дітьми сидіти”, “То не жіноча справа”, “Жінкам там робити нічого”, “Краще подумай про дітей” і тому подібне. Ці слова можуть завдати болю, особливо в умовах повномасштабної війни, коли жінки виконують завдання та несуть відповідальність нарівні з чоловіками.
«Купа питань типу “Як ви робите манікюр в окопі”… Просто нонсенс! Жодного професійного спрямування питань, все про жіночність… Це жахливо, — розповідає Катерина про досвід спілкування з цивільними. — Мені важливо, щоб визнавали мій професіоналізм. Жінки, в яких повірили, — це чи не найкращі воїтельки, надійні й сміливі».
Базові принципи реінтеграції ветеранок :
- Повага до неї, її досвіду та рішень.
- Толерантність та емпатія з боку оточення.
- Поважне ставлення до її особистого простору та підтримка її способу адаптації до цивільного життя.
Жінки з бойовим досвідом переживають процеси повернення до цивільного життя інакше, і їм важче реінтегруватися. Однак варто враховувати, що ветеранки частіше усвідомлюють важливість турботи про ментальне здоров’я, звертаються до фахівців, тому підтримка їхніх намірів у цьому напрямку є важливою.
Контакти організацій, в яких готові підтримати та допомогти:
- ГО «Вільний вибір» — (063) 64 64 991, vvybir.org.ua.
- Гаряча лінія кризової підтримки Українського ветеранського фонду — 0 800 33 20 29.
- Ветеранська спільнота Veteran Hub — veteranhub.com.ua
- ГО «Дівчата» — divchata.org.
- БО «Жінка і війна» — womanandwar.com.
- БФ «Сильні» — sylni.org.
- ГО «Жіночий ветеранський рух» — uwvm.org.ua.
