До початку повномасштабного вторгнення, Єгор Болховітін був успішним підприємцем, який займався виробництвом бочок для бітуму. Однак з початком російсько-української війни вже 28 лютого він приєднався до Першого окремого стрілецького батальйону у місті Вінниця.
Через кілька тижнів прийшов наказ про виїзд в Донецьку область – в місто Слов’янськ, де вже за дві години виїхали в напрямку Лиману. Як з’ясувалося пізніше, група військових одразу опинилася “на нулі”, утримувавши першу лінію оборони. Прикомандирували новоприбулих до 79 бригади.
Пізніше Болховітін очолив новостворену розвідувальну групу, яка мала за завдання спостерігати за рухом ворожих військ, виявляти їхні бази та передавати отриману інформацію ЗСУ для подальшої дії. Група також мала вибирати можливих полонених для отримання додаткової інформації про російські війська. Вдалося схопити кількох російських програмістів, які стверджували, що їх випадково затримали на вулиці Донецька та привезли на фронт.
Під час бою під селищем Площанка на Луганщині, Болховітін отримав поранення. Його життя врятував ротний групи, яка була поруч і першою відповіла на атаку.
Після поранення Болховітін повернувся до Вінницького ОМТЦ та СП, де зараз працює старшим офіцером мобілізаційного відділення. Він був нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня.
Як працює розвідник на передовій? Які завдання виконує розвідгрупа в тилу ворога? Яке спорядження бере з собою розвідник і кого не беруть до розвідки? Про службу в ТЦК, роздачу повісток і їх типи, а також про реакцію чоловіків на вулиці на представників ТЦК та СП Єгор розповів в інтерв’ю Суспільному.
Переглянути інтерв’ю можна за посиланням.
