Сьогодні, 4 квітня, Вінницька громада з сумом проводжає у вічність двох відданих Захисників України: Дмитра Матвіяшина та Леоніда Кобчика, які служили в Донецькій області. Обидва герої залишили за собою дружин, дітей та онуків.
Дмитро Матвіяшин пішов на фронт, дбаючи про брата
Дмитро народився у Вінниці 22 березня 1988 року та здобув освіту у ліцеї № 29. Після закінчення навчального закладу вступив до Вінницького національного аграрного університету, де здобув ступінь інженера-механіка. Працював на приватній фірмі. У вільний час захоплювався риболовлею зі старшим сином та грав у футбол.
Разом з дружиною Інною вони виховували двох синів: 13 та 10 років. Але спокійне життя сім’ї було перерване війною. 11 січня 2024 року Дмитро пішов на службу та приєднався до 71-ї окремої єгерської бригади десантно-штурмових військ Збройних Сил України. За словами родичів, Дмитро вирушив на фронт, щоб брат, який перебував на службі вже понад рік, не залишався один на полі бою. Він не міг спокійно сидіти вдома, поки його брат ризикував життям на передовій.
Дмитро загинув 28 березня 2024 року під час виконання бойових завдань під Новокалиновим, на Донецькій області.
“Дмитра дуже цінували його куми, всі рідні, батьки. Моя мама відчувала його стан та настрій кожною клітинкою душі. Він був чудовим батьком. Ми були разом 14 років, у нас була ідеальна сім’я. Ми дуже кохали один одного… У нас були великі плани на майбутнє. Але, на жаль, вони залишилися нездійсненими”, — ділиться дружина загиблого воїна.
Прощання розпочнеться 4 квітня о 9:30 за адресою: вул. С. Зулінського, 39. В останню путь воїна проведуть живим коридором. О 10:00 з Героєм прощатимуться біля ліцею № 29. О 12:00 відбудеться відспівування у Спасо-Преображенському соборі. Воїна поховають на Алеї Слави Сабарівського кладовища близько 13:00.
Леонід Кобчик на війну вирушив у 2014 році.
Народився 2 травня 1971 року в селі Кам’яногірка Дашівської селищної громади Гайсинського району Вінницької області. Здобув освіту в місцевій школі, після чого вступив до Іллінецького аграрного коледжу. Після військової служби разом із сім’єю переїхав до Вінниці, де працював на насіннєвому заводі у мікрорайоні Пирогова.
У 2014-2015 роках Леонід Степанович взяв участь у бойових діях під час АТО/ООС. Він брав участь у захисті 32-го блокпосту, який згодом став відомим як “долина смерті”. У часи повномасштабного вторгнення він не залишився осторонь і вирушив на фронт, щоб захищати Україну. Воював у складі 79-ї окремої десантно-штурмової бригади, активно діяв у районі Мар’їнки.
Леонід загинув 1 квітня 2024 року під час мінометного обстрілу біля Новомихайлівки в Покровському районі. На той момент йому було 52 роки.
Після Леоніда залишилася дружина, син, невістка та чотирирічний онук.
“Мій тато завжди був готовим допомогти іншим, він любив життя, сім’ю. Він неймовірно чекав зустрічі з онуком. Кожного разу, коли дідусь дзвонив, онук з радістю брав телефон і обов’язково цілував його, дуже сильно любив свого дідуся…” – згадують його рідні.
Відспівування за загиблим Героєм відбудеться 4 квітня о 12:00 у Храмі Покрови Пресвятої Богородиці (вул. Пирогова, 157-А). Поховають воїна о 13:00 на місцевому кладовищі.
