Чого нам очікувати в майбутньому і які психологічні кризи переживають українці зараз. Що робити та за яких ознак потрібно терміново звертатись до фахівців. Інтерв’ю з психологом, громадською діячкою, волонтеркою Діаною Мороз.
«Найстрашніше, що переживає кожен українець не залежно від того чи він залишився в Україні, чи він вихав за кордон — втрата стабільності. Це той момент, коли ти не розумієш, що буде завтра.
Для кожної людини момент неочікуваності, момент того, що ти взагалі не контролюєш ситуацію і від тебе фактично нічого не залежить призводить до того, що відчуття піддаються повному не контролю.
Про що саме йде мова? Це дуже сильна тривога. Тому що, як можна бути спокійним, коли ти розумієш, що в будь-який момент, умовно, тебе може очікувати смерть, чи твоєї дитини, чи твого близького. Це дуже важко.
Переважно в цей час вивільняється дуже велика кількість синдромів. Їх дуже багато. З якими ми раніше ніколи не стикались. Це до прикладу, той же синдром вцілілого, синдром роковин, синдром свідка. Це те що стосується кожної людини, навіть тих хто дужу далеко від лінії фронту.
Ми часто думаємо про те, що найбільше постраждали люди ті які пережили якусь військову дію, чи переживають — беруть участь, або які знаходяться поруч. Але у нас нервова система психіка і вольові якості різні. І комбінація з цих систем призводить до того, що навіть десь там у Львівській, Івано-Франківській області була величезна кількість людей з неврологічними, психічними, психіатричними відхиленнями. Дуже велика кількість є і продовжує зростати статистика по самогубствах, дітей в тому числі. Тобто ми не прив’язуємось до регіону, ми прив’язуємось до обставин, а обставини ці називаються війна».
За яких ознак людина має звертатись до фахівця, чи побачивши ці ознаки у своїх близьких зрозуміти що потрібна негайна психологічна допомога?
«В цьому плані, я б враховувала два моменти, я б брала дві категорії людей. Перша категорія людей, яка понесла особисті втрати.
Коли на це потрібно звернути увагу? Коли людина не визнає те що трапилось. Тобто, вона може бути не в паніці, не в стресі, але просто заперечувати те що відбувається. І коли ця фаза заперечення триває довго потрібно допомогти людині, підказати, чи просто відвести до психіатра, чи невролога. Тому що це вже може входити в патологічне горювання, а це вже психіатрія.
Це людина, наприклад, яка чекає чоловіка з війни, а з ним немає дуже довго зв’язку і вона перестає щось відчувати. Це процес емоційного оніміння. Тобто, в той момент, коли людина має переживати вона нічого не відчуває. Тобто те що не по нормі тим подіям, якась не типова реакція. Тоді нам потрібно звернути увагу на стан близької людини і знайти фахівця.
Це ми говоримо, про категорію людей які мали б виражати такі дуже яскраві емоції зі знаком мінус. До прикладу плач, сльози, розпач, понурення. Якщо цього немає питання, чому це не відбувається.
І ми беремо іншу категорію людей, цивільних людей в яких все добре. В контексті того, що ніхто не загинув і все більш менш, наскільки можливо в нашій країні, стабільно. Що це може бути?
По перше, повне знесилення — немає сил. Дуже часта зміна настрою, тобто тут плачу — тут сміюся. Навіть те, що нічого не відчуваю. Тобто, щось відбувається, хтось помер — повний нуль, ніяких емоцій емоційне оніміння. Це також тривожність, коли людина стривожена, розосереджена це стосується, до речі, і дітей і дорослих. І взагалі такий стан, коли ти дуже боїшся, коли такий страх. Вони зараз на фоні війни дуже активно розвиваються і можуть проявитись в будь-чому. Наприклад від того, що я боюсь вийти з квартири, бо мене може зловити ТЦК. Це дуже великий страх і в багатьох людей на цьому тлі вже розвивається психіатричне захворювання. Вони стають асоціальними і не виходять з квартири. Це може призвести до дуже негативних наслідків.
Дуже прошу батьків звертати увагу на стан дітей. Тобто, це небажання вчитись, агресивна поведінка, повна розосередженість це не проте, що у вас просто шкідник малий росте. Це про те, що дитина переживає дуже великий стрес, але не може з цим впоратись, бо вона не може ідентифікувати це в собі та розпізнати. Дитина не розуміє що з нею відбувається, але тіло ж має якось зреагувати. Тому це завжди позначається на поведінці в негативному ключі й на навчанні».
Якщо людина вже визначила свій стан, як такий, що потребує професійної допомоги, де шукати фахівця і як зрозуміти, що цей фахівець вам підходить?
«Якщо бути відвертою, на мою особисту думку, в першу чергу потрібно звертатись до невролога. Чому? Тому що, кількість стресу об’єктивно, який пережили українці, не за останні десять років, а за останні три — це глобально. Цей стрес у нас почався набагато раніше. А останні три роки настільки сильно підірвали наше неврологічне, психічне і психологічне здоров’я, що дуже важко впоратись без медикаментозної підтримки. Психолог вам дуже сильно допоможе і підтримає вас, вирівняє і забере всі фактори, які провокують такий стан. Але щоб не відбувалась терапія роками, а людина вже через кілька тижнів – місяць почувала себе краще…. Моя рекомендація звернутись до лікаря в першу чергу. Тумі що, завдяки медикаментозній підтримці ефект буде набагато швидше і якісніше.
І будемо говорити відверто, якщо це, не дай Боже, там клінічна депресія чи панічні атаки психолог тут може допомогти хіба що з якимись над здібностями.
Найкращий результат дає паралельна робота невролога, психолога, психіатра такий тандем буде ідеальний. Тому що лікар медикаментозно підтримує, психолог, психоаналітик чи коуч, там залежно від стану, підтримує людину пожиттєво і готує людину так, щоб вона далі не стикалась з цими діагнозами.
Також Діана Мороз, як фахівець рекомендує українцям ні в якому разі не займатись самолікуванням, не вживати препарати, які хтось там порадив. За її словами це складає велику небезпеку і замість користі може призвести до негативних наслідків».
Дуже багато українців зараз живуть у стані, ось прийде перемога і в мене все налагодиться. Що буде на вашу думку, як фахівця який працює в умовах військового конфлікту, яким буде психологічний стан людей після перемоги?
«Я переконана, на сто відсотків, що психологічний стан українців після закінчення воєнного конфлікту буде набагато гіршим ніж зараз. Пояснюю чому. Зараз ми живемо в очікуваннях, що буде краще, що якимось чином все налагодиться — з психологічної точки зору. А з неврологічної точки зору ми в такому напруженні, тобто ми в тонусі, ми тримаємось. Коли стресова подія закінчується, ми розслабляємось і все те, що стримувалось до того, повернеться з набагато більшою силою. Тобто тривоги, неврологічні всі хвороби, панічні атаки, фобії, нервові зриви просто заполонять нас.
Тому, потрібно не відкладати це життя на потім, а займатись своїм здоров’ям в першу чергу вже сьогодні.
Хочу закликати кожного українця, в обов’язковому порядку займатись своїм здоров’ям і фізіологічним і ментальним! Тому що ми повинні жити для нашої країни, для нашого народу, а для цього нам потрібні сили. Бережіть себе гарно спіть, гарно харчуйтесь, донатьте обов’язково. Робіть все можливе, для того, що нашу Перемогу ми зустріли сильними, здоровими, натхненними і людьми, які можуть підтримати тих кому буде важко…».
Це не остання наша розмова, про психологічне здоров’я з пані Даною Мороз, адже вона люб’язно погодилась, бути нашим експертом у складних та різноманітних темах психології. Пишіть нам свої побажання та запитання до експерта, ми обов’язково поговоримо про це.
Дякуємо КЦ “Галерея XXI” за надану локацію для знімання інтерв’ю.
