Дифтерія — це гостре інфекційне захворювання з повітряно-крапельним механізмом передавання, що характеризується місцевим фібринозним запаленням (переважно слизових оболонок ротоглотки) та явищами загальної інтоксикації з переважним ураженням серцево-судинної та нервової систем, нирок.
Про це розповідають в ДУ «Вінницький обласний центр контролю та профілактики хвороб».
Наскільки це захворювання небезпечне? Які наслідки дифтерії?
Дифтерійний токсин також може потрапити у кров. До дії токсину чутливі майже всі органи, але найбільш вразливими є серце, нирки, наднирники, нервова система.
Ускладнення від дифтерії можуть включати:
- інфекційно-токсичний шок;
- блокування дихальних шляхів;
пошкодження серцевого м’яза (міокардит); - ураження нервової системи;
- нефрозонефрит;
- легеневу інфекцію (дихальну недостатність або пневмонію)
За даними CDC, без лікування, близько половини хворих на дифтерію можуть померти. Навіть при отриманій терапії приблизно 1 з 10 хворих на респіраторну дифтерію помирає.
Як можна захиститись від дифтерії?
Єдиний спосіб профілактики – це вакцинація.
Щеплення проти дифтерії і правця належать до переліку тих, які людина має робити не лише в дитячому віці, але й періодично повторювати упродовж усього життя. Відповідно до Національного календаря профілактичних щеплень, вакцинацію здійснюють:
- у 2, 4, 6 та 18 місяців вакциною, яка захищає одразу від трьох захворювань: дифтерії, правця й кашлюка.
- у 6 та 16 років (ревакцинація) вакциною АДП (без кашлюкового компонента);
- у 26 і кожні 10 років (ревакцинація) вакциною АДП-м (зі зменшеним вмістом дифтерійного та правцевого антигенів).
Дорослим також варто перевірити, чи робили щеплення проти дифтерії і правця упродовж останніх 10 років. Надолужте пропущену вакцинацію якомога швидше – це може врятувати вам життя.
