На туристичній сторінці міста Visit Vinnytsia поділились історією ще однієї історичної будівлі в середмісті Вінниці. Це будівля готелю «Франсуа» в якій на сьогодні заходиться Департамент соціальної політики ВМР.
Одна зі сторінок історії Вінниці на початку XX століття засвідчує, що граф Гейден, представник місцевого дворянства, виступав із ініціативою змінити статус міста з повітового на губернське. Це перспективно обіцяло значне здорожчання земель та стимулювання економічного розвитку. Попри спроби, статус міста залишився без змін, але ділове життя стало активнішим, що призвело до інтенсивної розбудови Вінниці, включаючи інвестиції з-за кордону.
У цей період, коли населення міста становило близько 30 тисяч осіб наприкінці ХІХ століття, у Вінниці існувало понад десять готелів. Перші з них виникли з 1880-х років, коли відбулася чітка диференціація: простори двори трапилися бідним, а готелі стали місцями для заможних мандрівників. Ціни на проживання варіювали від 50 копійок до 10 карбованців.
До наших днів збереглися будівлі трьох готелів. Серед них – готелі France та “Савой”, про які ми вже згадували. Сьогодні ми зупинимось на “Франсуа”, розташованому поруч із будівлею “Савой”. Дослідники вважають, що ці готелі були одними з найрозкішніших у тодішній Вінниці, між ними велися постійні змагання, адже вони будувалися практично одночасно.
Існує теорія змови, що “Савой” будувався за кошти прогерманської партії. Така назва, за вказівкою конспірологів, могла натякати на Віктора-Еммануїла II, першого короля об’єднаної Італії, що походив з династії Савой, був пов’язаний шлюбом з Габсбургами і належав до германофільської партії. Але більш популярною версією є те, що готель отримав назву на честь лондонського розкішного готелю The Savoy, відкритого в англійській столиці за чверть століття до цього, і таке ім’я підкреслювало його респектабельність.
На місці колишнього дерев’яного заїжджого двору зі шинком «Франсуа» був відбудований за кошти місцевих франкофілів. Варто зазначити, що в ті роки французькі інвестиції мали значний вплив на Поділля (наприклад, французький банкір Ротшильд мав своє представництво поблизу Вінниці – у Бердичеві). Земельним власником, де зводився новий готель, був Бенціон Рутберг, який і виступав замовником будівництва, завершеного у 1912 році.
Дарма що «Савой» випередив «Франсуа» за кількістю поверхів, першим ліфтом у місті і навіть асфальтуванням перед парадним входом, останні не здалися і побудували на внутрішньому подвір’ї великий флігель на чотири поверхи, який, на жаль, не зберігся. Головна будівля «Франсуа» є прикладом застосування елементів класичних стилів під впливом нового на той час стилю модерн.
Особливу художню цінність в інтер’єрі має кована декоративна поручнева огорожа та мармурові сходи головної сходової клітки. Багато цікавих елементів були втрачені під час пожежі 1925 року та переобладнання приміщень під адміністративні цілі.
Останні ремонтно-реставраційні роботи цієї архітектурної пам’ятки місцевого значення були проведені у 2018 році. Також, у рамках проекту «VIN-ART-CITY» на цій будівлі з’явився стінопис “Янгол”, чиї крила складаються з маленьких лілій Бурбонів – символу королівської влади у Франції (це збігається з історичною назвою готелю).
Упродовж багатьох років ця приваблива будівля є місцем розташування Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради. За кілька місяців після початку повномасштабної агресії російських окупантів у 2022 році на першому поверсі з’явився центр підтримки переселенців під назвою «Я-Маріуполь. Вінниця».
