“Моє серце в полоні”: Вінничани вийшли на акцію в підтримку військовополонених

акція на підтримку військовополонених
акція на підтримку військовополонених

Відбулася акція в підтримку військовополонених учора, десятого лютого на Європейській площі у Вінниці. Її організували родини військових та Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.

Як повідомляє Суспільне, близько вісімдесяти людей приєдналися до акції. Вони тримали плакати з написами “Полон — це пекло”, “Полон вбиває”, “Досить почесного полону”, “Free Azov”, “Мені потрібен тато”, “Ціна нашої свободи — другий рік їхньої неволі”, “Волю захисникам Маріуполя”, “Полон — це тортури”.

Учасники акції створили “живий ланцюг” та представили перформанс “Два серця в полоні”. Два стільці, один із жінкою, а інший з військовою курткою, символізували тих, хто залишився у полоні.

“Він — морський піхотинець. Він вже вісімнадцять місяців у полоні. На жаль, поки що очікуємо обміну. Надіємося, що побачимо”, — сказала Людмила Таран, переселенка з Маріуполя, яка взяла участь в заході. 

Ще одна мати військовополоненого, Руслана Мацька з Козятинської громади, закликала керівництво звільнювати морпіхів і внести їх в списки для обміну.

“Я мама військовополоненого морпіха, 36 бригада. Мій син потрапив у полон 12 квітня, завод імені Ілліча. Дуже прошу наше керівництво звільняти морпіхів. Тому що в цьому обміні їх було нуль. У попередньому — один був. Ми хочемо достукатися до нашого керівництва, в першу чергу. Ми, матері, і всі рідні просимо вносити в списки морпіхів також, 36-ту бригаду, 501-й батальйон, 503-й. Вони перші тримали бій. Ми просимо звільнити всіх захисників Маріуполя”, — сказала жінка.

Також на акцію завітала переселенка з Маріуполя, Тетяна Остяк, яка вважає такі заходи важливими для нагадування керівництву про обіцянки врятувати військових.

“Такі заходи — це, в першу чергу, нагадати нашому керівництву, що вони обіцяли врятувати тих хлопців, яких забирали з “Азовсталі”. Ми бачили, як все це відбувалося, бо самі з Маріуполя. Їм казали, що це “почесний” полон, і вас звільнять через три-чотири місяці. Дякуємо, що звільняють. Але не всіх. 36-та бригада (у моєї знайомої син у полоні) — їх дуже мало. “Азов” — дуже мало звільняють”, — сказала Тетяна Остяк.

Попередня публікаціяНеймовірна історія боротьби, кохання та життя: У Вінниці презентували книгу Юлії Гаврилюк. Відео
Наступна публікаціяНа Вінниччині рятувальники провели навчання на міському пляжі