На туристичній сторінці міста Вінниця розповідають, про будівлю в центрі міста, яка, переживши численні історичні події, досить добре збереглася.
Це будівля по вулиці Соборній, 56, відома у історичних документах як садиба Овадія Вергіліса. За дослідженнями, цей будинок, як і більшість споруд на тодішній Поштовій вулиці, був зведений на місці попередньої будівлі. Він мав один поверх і низьку підвальну частину. Однак відзначається його міцність і якісне будівництво, що дозволило власнику, пану Вергілісу, розширити його, додаючи другий поверх у 1900 році.
Надбудову третього поверху замовили Григорію Артинову
Після десяти років власник вирішив розширити будівлю, оскільки місто стрімко розвивалося, збільшувалось населення і економіка, зокрема, у сфері послуг і торгівлі. Він замовив у архітектора Григорія Артинова проєкт надбудови третього поверху з гармонізацією центрального фасаду.
Цікавість будівлі полягає в збережених барельєфних датах завершення двох останніх етапів його перебудови (1900 і 1912 роки), які поєднують у собі елементи попередніх з новими акцентами для додавання більш вишуканого декору з кожним новим етапом.
Сучасні архітектурні експерти визнають будинок Вергіліса як яскравий приклад рівно акцентованої композиції фасадної частини, яка прикрашена елементами у формах історизму.
Цей будинок вражає спрощеними формами віконних обрамлень з ліпними вставками над першим поверхом та лучковими сандриками над вікнами другого поверху, а також тридільними видовженими прорізами вікон центральної сходової клітки, що прикрашені лучковим фронтоном. При цьому ритмічність фасаду збережена завдяки пілястрам з витонченими гірляндами.
Цікаво, що на цій будівлі представлені елементи архітектурних епох, що існували в той час у Вінниці – від класицизму до модерну.
Будинок пережив всі трагічні події початку і середини ХХ століття: Першу світову війну, Тимчасовий уряд після зречення престолу імператором, більшовицький переворот, Українські визвольні змагання, епідемію тифу, встановлення радянського режиму, Голодомор, “Вінницьку трагедію” 1937-1938 років, німецьку окупацію та Голокост.
Під час Другої світової війни будинок Вергіліса пережив практично без втрат, на відміну від сусіднього будинку готелю “Савой”, який втратив мансардний поверх через пожежу.
Після війни ця будівля була єдиною в місті “ювеліркою”. В наші дні вона продовжує виконувати своє історичне призначення як торговельно-житлове приміщення.
