У ситуації повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну триває активна мобілізація, але майбутнє країни належить контрактній армії. Щомісяця багато відважних українців вступають до Збройних Сил України на професійних умовах та навчаються новій професії – військовій службі.
Перш за все, контрактники – це добровольці, які мають велику мотивацію. Вони об’єднують в собі хоробрість, сміливість і мужність і йдуть захищати Батьківщину на професійному рівні. Ця категорія також охоплює осіб, які не підлягають мобілізації, таких як призовники строкової служби, жінки, багатодітні родини та громадяни, які підпадають під захист статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.
Особи, які підписують контракт, можуть обирати спеціальність, в якій вони бажають служити, що є великою перевагою контрактної служби порівняно з мобілізацією. Крім того, підписавши перший контракт, військовий має право на додаткове фінансове відшкодування.
Ці люди заслуговують на особливу подяку, оскільки вони є свідомою частиною українського населення, готовою долати виклики. Вони допомагають відстоювати незалежність України і боротися за перемогу в цій важливій справі.
Контрактники є вмотивованими та готовими віддати свій внесок у Перемогу. Сучасні військові мають високий ступінь відданості своїй роботі та своїй країні.
Попри схожі завдання з відбиття ворожої агресії, варто відзначити, що підрозділи територіальної оборони є окремим видом Збройних Сил та мають свої функції. Ця робота вимагає високої кваліфікації та відданості.
Ці історії добровольців свідчать про їхню мотивацію та готовність робити внесок у захист Батьківщини, і це вражає. У цей важкий час кожен з нас має свою роль у збереженні миру та незалежності України.
Журналіст видання «Новини Вінниці» поспілкувалась з добровольцями, які підписали контракт перед виправленням в навчальні центри.
«Мені 18 років і я вирішив вступити до лав ЗСУ, підписавши контракт. Адже вважаю, що я там потрібен.
У мене батько воює і це стало для мене мотивацією. Тато був спочатку трохи не задоволений, як і мама. Але вони поставились до мого рішення з розумінням. Наша перемога буде ближчою, якщо кожен буде думати, що він там потрібен.
Це тут у Вінниці немає активних бойових дій, але війна триває і її відгуки у вигляді ракетних, дронових атак сягають і віддалених від лінії зіткнення регіонів», – говорить Микола Стесенко.
«Мені 34 роки. Я вирішила підписати контракт, бо впевнена, що захищати нашу країну повинні також і жінки. Адже в армії є такі спеціальності, де можуть служити жінки.
Я хочу бути оператором зв’язку. Мої рідні та друзі мене підтримали. Майбутнє – за контрактною армією.
Людина повинна розуміти, на що вона йде, і робити це свідомо», – ділиться Вікторія Лук’янчук.
«Мені 22 роки. Сам родом з Херсону. Я не підлягаю мобілізації, але провівши в окупації кілька місяців, маю високу мотивацію.
Моя мама досі в Херсоні. Вона моє рішення підтримала. Кожен повинен зробити свій вклад в Перемогу. Не можу стояти в стороні», – розповів Олег Хоменчук.
