Дата свята Івана Купала є незмінною і щороку припадає на 7 липня. Хоча основні святкування відбуваються в ніч з 6 та 7 липня.
Івана Купала – це традиційне старослов’янське свято, яке пройшло крізь віка і дуже полюбилося українцям. Вважається, що ніч на Івана Купала має чарівні властивості, в цей час нечисть виходить до живих і гуляє поміж них. З цим і пов’язана традиція палити багаття як захист від нечитої сили та символ світла, сонця.
Раніше Івана Купала та день літнього сонцестояння співпадали по датах, але з приходом християнства свято перенесли на 7 липня і приурочили його ще й до Різдва Іаонна Предтечі за церковним календарем. Робилося це, щоб якомога більше переплести народні звичаї з традиціями християнства і підвищити лояльність людей до церкви. В народі кажуть, що назва свята походить від слова “купатися”, ще одна версія, що це день на честь слов’янського бога квітів Купали.
Які традиції свята?
Отже, за народними повір’ями, в ніч на Івана Купала з 6 на 7 липня треба бути готовими до зустрічі з нечистю, з представниками потойбіччя і знати, як себе захистити. Тож головна традиція свята – палити величезне багаття, як символ захисту і очищення. Навколо багаття влаштовують народні гуляння, молодь стрибає через вогнище, веселиться. Зазвичай через багаття стрибають парами.
Існує повір’я: якщо хлопець з дівчиною, взявшись за руки, перестрибнуть вогонь, це означає, що вони згодом одружаться, і їхнє подружнє життя буде щасливим.
Також за повір’ями в ніч на Івана Купала зацвітає папороть, яку шукають, щоб загадати найпотаємніше бажання. Але це відноситься швидше до легенд цього свята. А ось що стосується традицій, в ніч на Івана Купала треба було купатися, бо вода має цілющі властивості. Також незаміжні дівчата гадали на судженого в цю ніч. Дівчата плели вінки з квітів і трави і пускали їх по воді, а хлопці їх діставали. Якщо дівчина поцілує парубка, який дістав її вінок, вони будуть парою.
