Демографічні чинники, зміна технологій та адмінреформа, все це впливає на розвиток аграрних територій. Які є методи подолання проблем та як розвивати сільські громади? Про ділову активність у сільських громадах, розповів голова ГО “МИ-ВІННИЧАНИ”, доктор економічних наук, Валерій Коровій.
«Найкраще що ми бачимо, якщо так емпірично дивитись це весняно-польові роботи. Особливо це характерно для Вінницької області, ми бачимо що кожен щось робить. Трактори їздять, щось заправляють, сівалки працюють, кожен щось там на городі робить. Тобто, за таким простим прикладом видно, що земля і все що стосується землі створює те що ми називаємо, ділова активність», – каже Валерій Коровій.
Втім, за словами експерта, питання складніше, адже його варто розглядати крізь призму розвитку територій. А розвиток територій пов’язаний з якісними показниками рівня життя населення, яке проживає на території та його зайнятості. У підсумку це пов’язано з активізацією інвестиційної діяльності.
«Інвестиції, як такі, вони створюють передумови для зайнятості, для виплати заробітних плат, відповідно для комфортного проживання людей на даній території і для розв’язання соціальних питань.
На сьогодні на рівень ділової активності в сільській місцевості впливає три групи факторів:
- Перший, це надзвичайно складна демографічна ситуація, яка спостерігається на тільки на Вінниччині, а і в цілому по Україні, особливо по аграрних територіях.
- Другий це корінні зміни технологічного укладу, пов’язані з аграрним бізнесом, особливо з вирощуванням сільськогосподарських культур.
- Третя група факторів, це фактично, те що неодноразові спроби сформувати, якісь якісні параметри регіональної політики, в тому числі реформи місцевого самоврядування, вони просто провалені як такі. Ще більше загострили, дуже часто, ситуацію.
Тобто, якщо ми говоримо про першу групу факторів, вкрай важка демографічна ситуація. Я просто приведу декілька цифр по Вінницькій області.
На початку 1991 року у Вінницькій області проживало один мільйон дев’ятсот сорок тисяч жителів. При чому це була аграрна область, де 56% це були жителі які проживали в сільській місцевості.
На початок 2020 року кількість жителів Вінницької області скоротилась до одного мільйона п’ятсот шістдесят тисяч. Тобто за цих тридцять років, по суті своїй, загальна чисельність жителів області скоротилась майже на 400 тисяч.
При цьому, якщо ви подивитесь, як розвивається місто Вінниця, де з’явились цілі нові мікрорайони», – пояснює доктор економічних наук Валерій Коровій.
Як пояснює пан Валерій, процес зменшення населення також супроводжується зміною його вікової складової в сільській місцевості. Тобто стає більше людей похилого віку і відповідно менше людей працездатного віку.
«Наприклад є такі в нас громади де 75% жителів це люди пенсійного віку. Наприклад для обласного центру це діаметрально протилежний показник. І таким чином, говорити про фактори розвитку продуктивних сил в різних адміністративних територіях не доводиться. Ніхто не може зараз спрогнозувати, коли цей процес зупиниться.
Паралельно з цим, кількість дітей шкільного віку з 1991 року по 2020 рік скоротилася з 240 тисяч до 160. Тобто мінус 80 тисяч. І знову ж таки, в сільській місцевості. Цей фактор дуже серйозно впливає на формування рівня ділової активності», – пояснює голова ГО «МИ-ВІННИЧАНИ» Валерій Коровій.
Також експерт проаналізував та розповів:
- про європейські практики розв’язання питання,
- які проблеми виникають;
- які наслідки ігнорування ситуації органами державної влади можуть бути;
- розв’язання питання в українських реаліях.
Докладно про це дивіться у відео.
