У Вінницькій області у Бралово проживає Ніна Семенівна Кушнір, серце якої крається від болю, а скроні посивіли передчасно: рідні сини пішли один на одного війною.
Жахливу історію з життя браїлівчан поділився з редакцією «Жмеринська газета» громадський активіст Микола Самборський.
Коли сини повиростали, пороз’їжджалися з сім’ями. Валерій проживав у Москві, отримав російське громадянство. Коли розпочалася війна, пішов на Донбас, як окупант, за амбіції путіна. А Олександр став на захист рідної землі і незалежності української держави. На фронті двоє рідних братів воювали один проти одного, захисник отримав поранення, а окупант вже ніколи не повернеться до рідної хатини матері…
«Якщо колись існувала дружба між Україною та росією, були міцні родинні зв’язки, то нині, в більшості, все перервано, і любов та дружба переросли в ненависть та ворожнечу, бо два народи, сім’ї, родини розділились, посварились і зараз, воюють, і в прямому і переносному значенні, по різних боках барикад. Така історія трапилася в рідному Браїлові, а скільки таких ще по всій державі?..», – з відчаєм розповідає Микола Степанович.
Браїлівчанку Ніну Семенівну Кушнір в селищі знають як дуже добру, порядну і працьовиту жінку. Поруч з її охайною хатиною завжди панують затишок і чистота, милують око живі квіти. Але серце жінки не має спокою: її сини ніколи не зустрінуться за одним столом. Їх розвела війна, путінська пропаганда змусила Валерія піти війною на брата у статусі російського окупанта-загарбника… Йому судилося і загинути.
А Олександр Урядов, який все життя трудився в рідному Браїлові, підтримував матір, в Україні будував своє життя, через окупацію росіян був змушений взяти до рук зброю, і стати на захист рідної землі, суверенної і незалежної держави.
«Ми розуміємо, за що ми воюємо: за нашими плечима наші родини, ми на своїй землі, це наша земля, тут наша мова, віра, наша держава – незалежна і суверенна. А от вони прийшли на нашу землю як окупанти, загарбники, які намагаються виправдати себе путінською пропагандою. За що вони йдуть на війну? На жаль, більшість росіян не хочуть почути і побачити правду», – розповідає браїлівчанин Олександр Урядов, який отримав поранення на війні і нині проходить реабілітацію.
Найважче у цій ситуації матері… Нещасна жінка виплакала цілі ріки сліз, війна жорстоко зранила її серце, адже так буває лише в книгах, щоб брат на брата…
Ніна Семенівна, як і сотні матерів в Україні, молиться, щоб якнайшвидше скінчилася кровопролитна війна, щоб живими і неушкодженими повернулися до рідних домівок сини, чоловіки, батьки…І щоб нікому в житті не довелося відчути того болю, який випав на її долю.
