Серед мальовничих і привабливих куточків Вінниці старовиннне село Бронниця славиться цікавими місцями та об’єктами, що можуть стати меккою для туристів.
Про це на своїй сторінці повідомляє Туризм Вінниччини.
Спочатку вас зустріне одноарковий кам’яний міст через невеличку річку Котлубаєвку. Далі шлях серпантином поведе до вершини гори, де і розкривається романтична сторожа з баштою. Це ворота садиби маєтку фельдмаршала Петра Христиановича Вітгенштейна. Слідкуючи за своїм здоров’м, він час від часу їздив на води. Цим мабуть і пояснюється придбання маєтку під Могилів-Подільським, у селі Бронниця, знаному своїми мінеральними джерелами. Відставний генерал звів тут красивий парк, в якому і зараз приємно гуляти алейками.
На маківці Бронницької гори колись була фортеця. Там досі збереглися рештки мурів, підземні ходи, печери та велетенські кам’яні брили. Фортеця колись служила для захисту від турків і волоських феодалів. З боку Дністра вона дійсно була неприступною.
Дещо пізніше на місці фортеці був збудований чудовий палац і закладений парк рідкісних порід дерева. З високого плато маєтку відкривається чаруючий вид на долину Котлубаєвки з біленькими чепурненькими хатками та серпантином доріг.
Неподалік садиби Вітгенштейна, в досить непримітному місці, стежкою можна спуститись до Бронницької печери. Тому бажано брати місцевого провідника, аби не гаяти час у пошуках. Печера має назву Бабина Дюрка і офіційно була відкрита в 19 сторіччі, хоча перші згадки датовані 14 сторіччям, у князівській грамоті.
Місцеві жителі розповідають, що печерою користувались ще козаки.
Ще одна легенда говорить, що з печери простягаються тунелі у інші села, які використовувались для втечі місцевих жителів під час військових наступів.
А за три кілометри від села, в лісі, добре збереглися обнесені 6-7 метровим земляним валом скіфське (VI-IV ст. до н.е.) та слов’янське (початок нашої ери) городища.