Ветеран розвідки з Вінниччини Роман Кашпур готується до 43-го Лондонського марафону у Великобританії, що пройде 23 квітня. Він пробіжить на протезі 42 кілометри. Військовий хоче надихнути інших захисників, які втратили кінцівки на війні з ворогом, не здаватися. А ще під час марафону планує зібрати 100 тисяч фунтів на протези для побратимів.
Про це Роман Кашпур розказав кореспондентам Вінниця Info
Захищати Україну Роман Кашпур вирішив, щойно йому виповнилося 19. Говорить, не міг відсиджуватись вдома, поки друзі та знайомі воювали.
«У 2016-му, одразу після свого дня народження я вирішив, що треба воювати. Спочатку це був добровольчий український корпус Правого сектору. Через рік я підписав контракт і став розвідником. 16 травня 2019 року в Оленівці, на Донеччині я наступив на протипіхотну міну», – говорить Роман Кашпур.
Роман отримав важке поранення, але свідомість не втратив і ще побратимам допомагав себе евакуювати. Показував більш безпечніший маршрут. Військового відвезли у Волоноваху. Там чоловікові ампутували ногу, а потім відправили до Харкова. Пригадує, хірург сказав, потрібно робити реампутацію ноги, щоб в майбутньому протез правильно можна було поставити.
«Я одразу сказав, доктор, мені потрібно бігати, пригати і займатись спортом. Робіть усе, що вважаєте потрібним. Підписав необхідні документи і вже тоді мене знову прооперували», – пригадує Роман Кашпур.
За кілька днів після операції, до хлопців в госпіталь прийшли побратими. Роман говорить, в одного з них була така сама травма. Аби підтримати військових, він пробігся на протезі по коридору.
«Я зрозумів, що потрібен час для реабілітації і набратися терпіння, щоб почати займатись спортом. Через 9 місяців я вже впевнено ходив на протезі, а потім взяв участь у Іграх героїв», – розказує Роман.
В грудні 2021 року Роман зміг встановити національний рекорд України – він протягнув літак АН-26, вагою 16 тон.
Перший день повномасштабного вторгнення Роман Кашпур не забуде ніколи. Дружину та двох синів він з Харкова відвіз у Хмільник на Вінниччині, а сам повернувся захищати місто.
«Спочатку в нашому невеликому підрозділі було лише 8 чоловік. Ми сиділи на Салтівці, чекали колони, які мали заходити в місто. Потім людей стало більше і 25-го березня ми допомагали відбивати штурм Харкова. Тоді я разом із хлопцями активно виконував бойові завдання», – пригадує Роман Кашпур.
Коли ворога відігнали подалі, виконувати на протезі бойові завдання ставало важче, зізнається Роман. Він все одно виїжджав на передову і вже, як інструктор навчав хлопців воювати. Пояснював поводження зі зброєю. Потім їздили на полігоні, де викладав мінно-вибухову та стрілецьку справу.
«Влітку минулого року я вирішив ще більше допомагати ЗСУ. Став шукати інвесторів, щоб підтримати поранених. Коли зі мною зв’язалися представники фонду «Громадянин», амбасадором якого я став і запропонували представляти Україну на одному з найвідоміших марафонів світу, то одразу погодився», – каже Роман Кашпур.
Переконує, так зможе мотивувати хлопців зі схожими пораненнями та зібрати гроші на протезування бійців.
Роман все життя займався спортом. У школі футболом, потім силовою вуличною гімнастикою. У Хмельницькому національному університеті закінчив факультет фізичної реабілітації. Став тренером по фітнесу.
«Підготовку до марафону я почав три місяці тому в Хмільнику. В мене дуже професійний тренер, але для такого марафону – це дуже мало часу. Така дистанція в мене буде вперше. Грубо кажучи, до поранення я не бігав навіть 10 кілометрів, а тут виклик у понад 42 кілометри», – зізнається Роман.
Сьогодні, 19 квітня Роман Кашпур приїхав до Польщі, а далі летить у Лондон. 23 квітня він буде представляти Україну на одному шести найвідоміших марафонів світу. Повинен подолати дистанцію у 42 кілометри 195 метрів.
«Я планую здолати її за 7-8 годин, можливо, менше. Головне завдання – пробігти його якнайшвидше. Здоровій людині важко підготуватися за такий час до марафону, а в мене ще й протез, тому головне завдання – здолати дистанцію. Неважливо, як. Можна пройти, пробігти або навіть проповзти», – говорить Роман Кашпур.
Який маршрут марафону Роман достеменно не знає. Припускає, це може бути ґрунтова і асфальтована траса. Підтримувати спортсмена буде вся Україна. Вдома на нього чекатиме дружина та двоє синів: 8-ми і двох років.
