Ця вінницька історія почалась з публікації в групі Вінниця цікава, адміністратор групи Олександр Шемет опублікував пост, про новий експонат Вінницького музею мініатюр. В пості йшлось про модель причіпного будиночка, яку розробили вінницькі конструктори.
«Вінниця, яка не сталася. Серед майже 10 тисяч експонатів унікального Вінницького музею мініатюр і колекцій з’явився скромний експонат. Це єдина із існуючих демонстраційна модель причіпного будиночка-трансфомера на колесах “Транзит”, який сконструювали вінницькі спеціалісти авіаремонтного заводу в кінці 80-тих років минулого століття. На жаль проект не був реалізований і досі існує лише в кальках десь в архівах підприємства. Може хтось щось знає про наших земляків з золотими руками і світлими головами, які працювали над цим проектом?», – запитав у пості пан Олександр.
На пост відгукнувся сам розробник причепа Юрій Степановський. Він поділився технічними деталями.
«Я знаю. Це моя особиста розробка, на моєму особистому ентузіазмі та ідеї, коли я працював дизайнером на Вінницькому Авіаремонтному заводі № 421 ГА. Ця модель-макет складається (боковину всередину) і має траспортну висоту у рівень десь до нижнього обрізу бокового скла. Модель зроблена теж мною, з оргскла. Вона легко складалась та розкладалась. Після задоволення проекта директором заводу Пащенко Б.М., разом з інженером (не пам’ятаю прізвище) були зроблені робочі креслення і готувалось до виробництва. Рама та корпус з дюраля. Скло – оргскло. Петлі складних поверхонь кузова закривалися листовою гумою. Але гримнула перебудова… І все розвалилось. До речі планувалось на базі рами ще одна версія. Пересувний вуликовіз. Щоб бджіл возити на багаті села», – пише Юрій Степановський.
В другому відгуку розробник додав іще подробиць та світлину моделі в складеному вигляді.
«Ось так вона складалась у процесі. Дах опускався далі до стику з корпусом і закривались замки. А боковини уходили під стелю. Знайшов фото тих років. Але зараз модель краще не складати. Вона пересохла і гума на петлях може лопнути», – каже він.
