МОЗ продовжує серію публікацій про посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).
Міф: Лише ветерани війни переживають ПТСР
Факт: Симптоми посттравматичного стресового розладу можуть виникати у людей, які переживали травмівні події. Діагноз ПТСР у 1980 році вперше поставили саме ветеранам. Але ПТСР може розвиватися у будь-кого, зокрема, й у дітей, якщо вони пережили серйозну загрозу для життя або здоров’я.
Міф: Усі відчувають ПТСР однаково
Факт: Навіть якщо двоє людей пережили подібну травмівну подію, і в обох розвинувся ПТСР, це не означає, що їхній посттравматичний стресовий розлад буде мати однакові ознаки. Саме тому лікування потребує втручання спеціаліста і є індивідуальним.
Міф. Кожен має свій ПТСР
Факт: Людина часто стикається з травматичними переживаннями. Однак у більшості з тих, хто зазнав травми, ПТСР не розвивається. Людина може мати ознаки гострого стресу після інциденту (безсоння, тривогу та депресію), але з часом ці симптоми минають.
Міф. Люди з ПТСР – слабкі
Факт: Посттравматичний стресовий розлад не є ознакою емоційної слабкості, сили чи витривалості. Він може розвинутися у будь-кого, незалежно від рис характеру та інших особистісних характеристик. ПТСР може виникнути у людини через те, що травма, яку вона пережила, була особливо жахливою, або тому, що травматичний досвід тривав занадто довго. Це якраз не слабкість, а навпаки – сміливість шукати допомоги і відкриватися для обговорення та дослідження своїх травм.
Міф. Люди з ПТСР – небезпечні
Факт: Ця поширена думка помилкова. Більшість людей, які потерпають від ПТСР, не хочуть завдати шкоди ані собі, ані комусь іншому. Психоз і агресія не є характерними для ПТСР. До основних симптомів, пов’язаних із ПТСР, належать нав’язливі думки, кошмари, безсоння, відчуття провини, ізоляція, розчарування тощо.
Міф. ПТСР – це хронічний стан, який не можна ефективно лікувати
Факт: Це твердження помилкове. Дослідники та клініцисти виявили численні способи лікування, які зменшують симптоми, пов’язані з ПТСР. До них належать поведінкова, розмовна психотерапія й інші підходи та медикаментозне лікування. Кожній людині потрібно спробувати знайти те, що спрацює саме для неї.
Міф. Людина з ПТСР ніколи не одужає
Факт: ПТСР – це природна реакція на ненормальний стрес так само, як кровотеча – це природна реакція на рану на тілі. Наш розум і психіка можуть зцілюватися так само, як і тіло. Зцілення потребує часу разом із поглибленою особистою роботою, дотриманням лікування. Водночас зцілення не означає, що минуле зникає, а радше – що минуле більше не має сили домінувати над сьогоденням.
Люди часто неправильно розуміють складність посттравматичного стресового розладу, а ті, хто бореться з ним, – почуваються незрозумілими. Досить часто вони можуть не розповідати про те, що відчувають, навіть своїм близьким або друзям. Вони бояться, що їх можуть вважати небезпечними, «ненормальними», можуть протистояти лікуванню і вважати, що найкращий спосіб боротьби з ПТСР – це «бути сильними».
Публікація підготовлена в межах Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, ініційованої першою леді України Оленою Зеленською.
Детальніше про те як відбувається психологічна реабілітація українців під час війни у розмові медичного експерта ЮНІСЕФ Катерини Булавінової з Ксенією Возніциною, директоркою Центру психічного здоров’я та реабілітації ветеранів «Лісова поляна» МОЗ України.
https://www.youtube.com/watch?v=MaXziEqWfKM
Джерело: МОЗ України
