Світло в місті вимкнули із-за терористичних обстрілів росіян. Відділення фінустанов, банкомати й термінали для безготівкової оплати в супермаркетах не працюють, як приготуватись до такої ситуації.
Кошти на банківській картці є, проте майже всю готівку витратили напередодні. На жаль, нещодавно деякі вінничани зіткнулися зі схожою ситуацією. Яких фінансових рекомендацій слід дотримуватися, щоб зненацька не опинитися у таких обставинах?
Алярм-відділення та банкомати в Пунктах Незламності
В Національному банку України запевняють: їм нібито вдалося оперативно переналаштувати банківську інфраструктуру для забезпечення оперативного доступу українців до готівкових ресурсів в умовах блекауту.
Нещодавно регулятор оприлюднив на своєму сайті інтерактивну онлайн-мапу банківських відділень, що функціонують навіть за екстремальних обставин, за допомогою генераторів. Карта в режимі реального часу сповіщає про офлайн-локації, де можна зняти готівку. Наприклад, наразі у Вінниці буцімто працює 21 таке відділення.
Також, за інформацією голови НБУ Андрія Пишного, регулятор разом із фінустановами працюють над встановленням банкоматів і терміналів у Пунктах Незламності.
Вочевидь, ці заходи допоможуть посилити фінансову безпеку українців у разі ймовірних блекаутів. Втім, ніхто не скасовував для громадян (в тому числі вінничан) і особистих “планів Б”. Вони необхідні для власного вбезпечення від “безготівкових” глухих кутів в умовах тотальної відсутності світла.
Бажано мати запас “кешу” на два-три місяці
Чи доцільно за нинішніх обставин притьмом знімати всі наявні кошти з карток і банківських рахунків? Чи все ж таки є сенс залишити певну частину грошей у “безготівці”? Що радять фінансові експерти?
“Консультуючи клієнтів ще до війни, я рекомендував зберігати особисті кошти диверсифіковано, – ділиться з виданням “Vinnytsia Press Point” амбасадор фінансової грамотності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб України, спікер Національного проєкту з фінансової грамотності Олександр Сохацький. – На мій погляд, доцільно деякі суми тримати на банківських рахунках, мати картки з кредитними лімітами, частину – зберігати на депозитах, а також – мати певні готівкові кошти вдома”.
В нинішніх умовах необхідно враховувати ризики ймовірних блекаутів. Експерт радить кожному українцеві мати “під рукою” запас готівки з розрахунку середніх витрат протягом двох-трьох місяців. Це уможливить за найгірших сценаріїв придбати їжу, ліки, гігієнічні засоби, інші речі першої потреби.
Звісно, не всі українці сьогодні можуть забезпечити себе “подушкою” фінансової безпеки на тривалий період. Пан Сохацький радить у цьому контексті запастися готівковим “резервом” на мінімально можливий час – принаймні, на місяць, пару тижнів тощо.
“До речі, сьогодні читав про недавнє соціологічне опитування: так, 51 % українців почав заощаджувати, – зауважує експерт з фінансової грамотності. – Наприклад, 37 % респондентів відмовилися від кави в закладах громадського харчування. Цей тренд, на жаль, спричинено війною – наші громадяни почали серйозно замислюватися про мінімальний грошовий запас на випадок критичних ситуацій”.
Безготівку варто лишити для важливих онлайн-розрахунків
Водночас пан Сохацький вважає, що наразі підстав для фінансової паніки немає. Тож, він не рекомендує знімати з карток всі наявні кошти. Адже, наприклад, коли не працюють відділення фінустанов і термінали, з банківського додатка можна, зокрема, оплатити послуги мобільного зв’язку, інтернету, комуналку, чи здійснити необхідний переказ.
“З великими сумами готівки на руках пов’язані певні ризики – гроші можна загубити чи втратити їх через чиїсь шахрайські, інші злочинні дії, – застерігає Олександр Сохацький. – Тим паче сьогодні Нацбанк робить все необхідне, щоб люди мали постійну можливість і надалі розраховуватися безготівково. Так, низка банківських відділень і терміналів працює завдяки генераторам”.
Експерт звертає увагу на те, що і ритейлери, і власники невеликих торгових точок можуть організувати безготівкові розрахунки не лише через термінали. “Це можна зробити за допомогою банківських мобільних додатків. Їх реально використовувати як POS-термінали, коли немає світла. Адже, сьогодні інкасація утруднена. Багато готівки тримати тим же таки супермаркетам невигідно, оскільки з постачальниками вони розраховуються переважно в безготівковій формі”.
Імпульсивно розривати депозитний договір навряд чи доцільно
Журналіст “Vinnytsia Press Point” запитав експерта, чи є сенс вкладникам в умовах війни й фінансової невизначеності притьмом знімати гроші з депозитів. У цьому контексті Олександр Сохацький переконує, що уряд і Нацбанк нині тримають фінансову ситуацію під контролем. Тому, на його думку, для дострокового розірвання депозитних угод з банком під впливом якихось емоційних імпульсів немає жодних підстав, окрім справді критичних особистих ситуацій.
“Ще задовго до початку війни банківську систему України очистили від сумнівних активів, тож нині вона має достатній запас міцності, – провадить експерт з фінансової грамотності. – До 24 лютого ц. р., у разі виведення банку з ринку, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб забезпечував повернення депозитних сум вкладникам у розмірі до 200 тисяч гривень. Однак, на період дії воєнного стану всі депозитні кошти гарантуються державою в повному обсязі”.
Пан Сохацький акцентує: зараз є приклади, коли ФГВФО через банки-агенти виплачує вкладникам їхні депозитні суми замість фінустанов, що припинили своє існування під час війни. Між тим, після трьох місяців після скасування воєнного стану Фонд гарантування вкладів забезпечуватиме покриття депозитів на суму до 600 тисяч гривень.
“Банківська система – це кровоносна система нашої економіки. І вона має стабільно працювати. Якщо хтось забажає зняти депозит, питань немає, банк поверне кошти, розірве депозитний договір, людина втратить відсотки. Між тим, якщо держава сьогодні гарантує стовідсоткове повернення всіх сум депозитів, то чи варто панікувати? Переконаний, що ні”, – резюмує Олександр Сохацький.
Автор: Андрій РЯЩЕНКО
