Олександр Соколовський Власник у Текстиль-Контакт, Член Ради директорів Спілки Українських Підприємців – СУП та Член Президії Ради Федерації роботодавців України
Моїй компанії вже 25 років, всі ці роки ілюзій щодо взаємин бізнес / влада особливо не будував. Хіба що після 2014 з’явилася надія, що з лицемірством можна боротися, тому і став іноді виходити в публічну площину. Навіть буває виходить щось зробити. І одна з головних думок, яку хочу завжди до будь якої діючої влади донести – не буде своєї промисловості і свого виробництва, це погано закінчиться не тільки для нас усіх, але і для вас теж!
А якщо взяти те, що ми зараз входимо в період жорсткого переділу в світі і глобальних катаклізмів, то питання економічної безпеки держави повинно стояти на першому місці. Як і завдання всім держструктурам підтримувати свого, а не китайського, турецького, корейського та іншого виробника. І якщо підтримувати в деяких сегментах вже нікого (з причини їх вимирання), то ростити своїх, а не за звичкою покладатися на імпорт. Невже досі не дійшло ???
Розповідаю. Зараз держзакупівлі захисних засобів відповідно до постанови Кабіна №225 від 20 березня йдуть за спрощеною процедурою. У зв’язку з епідемією це зрозуміло. Порядок такої – замовник проводить дослідження ринку, приймає рішення, підписує поза системою Прозорро договір з постачальником і тільки потім публікує його у відкритому доступі.
Але чому тоді йде цілковите ігнорування того, що в Україні є поки своя недобита легка промисловість. 80% швейних потужностей якої працює на захід і наш якісний одяг можна зустріти по всьому світу частіше, ніж в Україні (так вийшло, що внутрішній ринок заполонили Китай і Туреччина, але зараз не про це). Всі західні замовники поки різко відвалилися – там все встало і продажі одягу по всьому світу (як і у нас) ще довго будуть на стопі. В України це – загроза для виживання цілої галузі.
Тому за останній місяць не тільки всі три швейних фабрики «Текстиль-Контакту», а й сотні дрібних і великих виробників переключилися на гостро необхідні захисні костюми, комбінезони, медичні халати, бахіли, фартухи, нарукавники, маски тощо.
А тепер розповім кілька історій, що трапилися буквально перед Великоднем. Як проходять закупівлі в декількох великих замовників, які отримали можливість поза бюджетом з резервних фондів це все закуповувати.
Історія перша – МОУ
Міноборони по 100% передоплаті закуповує 15500 комплектів багаторазових комбінезонів ( «костюм біологічного захисту») на суму 8 887 700 у китайської посередницької фірми з одним офіційним представником в Україні (до речі, завдяки випадку він одночасно і співробітник МОУ). Термін поставки – 10 днів! Ціна закуповуваного МО комбінезона – 573 грн. (Без ПДВ). При цьому у нас багаторазові комбінезони вже при невеликій оптовій закупівлі, від 20 одиниць, коштують (причому з ПДВ) від 420 до 492 грн.. І ми цю ціну не міняли, навіть в самий пік продажів.
З Текстиль – Контакт правда спілкувався начальник управління медзабезпечення ВСУ Віталій Фурдик, якому ми навіть передали зразки і відповідні висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи, на відповідність використовуваних тканин і готових комбінезонів встановленим медичним критеріям безпеки. І показали заключення єдиного уповноваженого органу – Держпраці про введення в обіг наших виробів, включаючи «костюми / комбінезони біологічного захисту», як виробів індивідуального захисту, використання яких необхідно в інтересах здоров’я.
Але в інтерв’ю radiosvoboda.org Віталій Фурдик сказав, що вони розглядали пропозиції тільки з Чехії, Польщі, Німеччини та Китаю (і правда, а причому тут Україна?). Обрали китайців. А інформації, за якими критеріями вибрали продукцію і чи будуть потім перевіряти її відповідність, в публічному доступі взагалі немає!
Історія друга – МВС
МВС проводить закупівлю вже 250 тисяч (!!!) «костюмів біологічного захисту (захисних одноразових для цивільного використання нестерильних). Ціна закупівлі – 279 грн. без ПДВ (сума 69,75 млн.грн. без ПДВ). Переможець своє ж КНВО «Форт» МВС України, яке раніше в поставках продукції легпрому для МВС помічено не було, а є постійним постачальником наручників і зброї. І хоч той-же «Текстиль-Контакт» з 20 березня достатньо голосно заявив про себе, як про виробника подібної продукції і ми відразу виставили подібний захисний комбінезон в оптовому прайсі за ціною 242 грн. (Без ПДВ), до нас ні від МВС, ні від їх структур жодного офіційного запиту або простого листа на електронку на жаль не приходило.
До речі, може я звичайно з кимось і не знайомий, але все найбільші виробники в швейної галузі нічого не знали про закупівлі МО і МВС, а я спілкуюся практично з усіма колегами по цеху, тому що є головою організації роботодавців Укрлегпрому.
Історія третя – МОЗ. Тут нас якраз запросили, а я на свою голову погодився
Насправді все так. Минулого тижня ДП «Медичні Закупівлі України» відповідно до доручення МОЗ від 10.04.20 провели закупівлю одноразових «костюмів біологічного захисту / комбінезонів». На «Текстиль-Контакт» теж прийшло запрошення, ми взяли участь і перемогли. Я планую на днях написати про цю історію докладно і є надія, що ситуацію можна виправити. Але поки все дуже дивно і повний шок від того, що відбувається.
Наша пропозиція повністю відповідала ТЗ і виявилась кращою. 14.04 ми уклали з ДП «Медичні закупівлі України» (директор Арсен Жумадилов) контракт на поставку по передплаті 90000 захисних комбінезонів. З ціною в 242 грн. (Без ПДВ) замість очікуваних 396 грн. (Економія – 40%!). Поставка за контрактом повинна відбутися до 15 травня з поетапним графіком відвантаження.
Але сам контракт передбачав жорстокі штрафні санкції за недотримання цих строків. І тому ми негайно запустили в розкрій і пошиття на виробництві наявну сировину і, маючи кредитну лінію в банку, кинули свої гроші на виробництво бракуючої сировини. Контракт у нас на руках, чекаємо передоплату, працюємо. Але раптом виявляється, що зазначений нами код товару не медичний (хоч ми нікого спочатку не обманювали і вказали наявний у нас «захисний» УКТЗЕД 6210 який і був потрібний в ТЗ) новий міністр МОЗ Максим Степанов зажадав додати додаткову сертифікацію і підтвердження відповідності наших виробів міжнародним ДСТУ EN 14126, чого не було передбачено в контракті. Який був складений у повній відповідності заявці в ДП «МОЗ», підписаної головним санітарним лікарем України та заступником міністра МОЗ.
Ми вирішили не сперечатися і спробували пройти її максимально терміново, але на жаль виявилося, що в Україні немає жодного профільного інституту або акредитованої лабораторії, які мають обладнання, щоб дослідити відповідність з цим ДСТУ EN 14126. А в Європі це може зайняти мінімум місяць. А поки не пройдемо, платити не будуть, хоч це суперечить контракту. Зрозуміло, що без передоплати ми не зможемо виконати цей контракт.
Тому залишається тільки сподіватися, що у нас закуплять хоча-б 23,5 тисячі вже запущених в роботу під це замовлення комбінезонів. Я вже мовчу про замовлену, під наше чесне слово, сировину, яку нам доведеться тепер викуповувати. Але ми хоча-б не встигли її розкроїти. У мене навіть відбулася розмова з міністром, який стверджує, що формально прав, тому що ДП «МОЗ» повинні отримувати його узгодження і що є ризик для медиків в разі використання нестерильного не медичною захисного одягу. Але я вважаю, що підстав для блокування контракту не було – ДП «МОЗ» все провели відкрито і відповідно до всіх вимог МОЗ, який вирішив потім переграти на ходу правила. Тільки нам, які опинилися всередині цих “розбірок” в системі МОЗ, від цього не легше – адже виробництво не працює за принципом моментального «вкл. / викл.» і у нашого колективу тепер величезні проблеми! Чекаємо, що це питання якось вирішиться.
Хоча вже побачили, що МОЗ точно на таку-ж суму 35,687 мільйонів гривень, виділену з резервного фонду, проводить тендер з очікуваною вартістю одноразового комбінезона в 500 грн., Що вдвічі вище нашої пропозиції, але додано, що продукція повинна відповідати ДСТУ EN 14126, хоча досліджувати цю відповідність не може жодна лабораторія в Україні. А термін поставки – до кінця квітня, навіть при кількості, зменшеній до 71374 шт., Цього не зробить жоден вітчизняний виробник. Так що знову, привіт, Китай!
Хочу тільки нагадати всім гілкам української влади, що все це закуповується за гроші платників податків України. І коли всі озвучені вище оплати підуть до Китаю, то там-таки залишаться і податки, і заробіток швейних підприємств, і подальше посилення їх гегемонії і монополізму. А що залишиться нам? Хрін нам залишиться …
Раптом березні ми побачили, що незважаючи на уроки 2014 року система життєзабезпечення країни виявилася не готова до масової епідемії. Але якщо тоді наша галузь змогла дуже швидко мобілізувати свої можливості і в найкоротші терміни одягнути і взути армію, відпрацювати нові ТУ та контроль якості від тканин до готових виробів, то тільки тому, що ніхто не виключав вітчизняного виробника з комунікацій! Як би голосно ми не лаялися при цьому.
І зараз, якщо ми хочемо вижити і зберегти економіку, потрібно розуміти принцип замкнутої системи, коли забезпечення безпеки людей супроводжується реальною підтримкою бізнесу. Нашим правителям не потрібно піддаватися ілюзіям, що їх завдання вишукати гроші в бюджеті, у кредиторів або у меценатів і роздати їх з кінцями за імпорт. Ні, вони повинні створити умови, коли все необхідне, закуповується по можливості всередині країни, формується попит, який дозволить залишатися на плаву багатьом учасникам ринку. І утримати до кращих часів вітчизняний бізнес хоч в якомусь мінімальному навантаженні.
До речі, забув додати, що розпорядженням Кабміну від 11 березня жоден виробник легпрому не може (поки до 1 червня 2020 року, а там можуть і продовжити) експортувати продукцію захисного призначення, включаючи комбінезони. І нікого при цьому не хвилює, медичний цей одяг або просто захисний. Тільки у «Текстиль-Контакту» зараз є заявки з Німеччини, США, Болгарії, Азербайджану та ін., Але ми змушені відмовляти, так як всім потрібно терміново, а ми, навіть якщо і попросимо ліцензувати експорт в обхід загальної заборони, розгляд займе мінімум місяць, а ніхто чекати не буде. «Собаку на сіні» не нагадує?
