Зеленський за крок до авторитаризму

Фото: Іван Печений

Надбанням громадськості стало перше загальнонаціональне соціологічне опитування, яке відображає соціально-політичні настрої під час карантину. Дослідження провів «Центр соціальних та маркетингових досліджень SOCIS».

Зріз громадської думки показав, що Володимир Зеленський залишається політиком з найвищим електоральним рейтингом, — при наявності широкого вибору кандидатів проголосували б за нього 40,4% респондентів. Дещо зріс рейтинг Петра Порошенка (з 9,6% у лютому до 11,8% у березні) та знизився рейтинг Юлії Тимошенко (з 7,5% у лютому до 5,1% у березні).

Партія «Слуга народу» залишається лідером за кількістю потенціальних виборців (31,5%). На другому місці – «Європейська солідарність» (12%), що у березні ще більше наростила імідж опозиційної партії (до 28,4%). Рейтинг «Опозиційної платформи — За життя» у березні складав 9,8%, а «Батьківщини» – 5,9%.

Не потрапили би до Верховної Ради «Сила і честь» (2,9%), «Радикальна партія Олега Ляшка» (2,2%), «Голос» (1,9%), «Громадянська позиція» (1,6%) http://socis.kiev.ua/2020-04-02/.

Які загальні тенденції фіксує дане опитування? «Слуга народу» продовжує втрачати підтримку виборців. На перший погляд, вона досі залишається одноосібним лідером, але у порівнянні з липнем 2019-го, коли за партійний список віддали свої голоси 43,16% виборців, очевидно, що втрати склали ¼. І за таких темпів, особливо, після неминучої економічної кризи внаслідок величезних збитків малого бізнесу, можна спрогнозувати, що рейтинг «зелених» знижуватиметься і надалі.

Але у даному випадку цікаво не це, а те, що електоральну порожнечу не заповнюють інші політичні партії. Новий загальнонаціональних проєктів не видно, а завсідникам Верховної Ради давно пора на політичну пенсію. Що розуміють і виборців.

Відносно невелике зростання «Європейської солідарності» можна було б пояснити тим, що Співзасновником центру SOCIS є колишній глава фракції БПП у Верховній Раді і політтехнолог Петра Порошенка Ігор Гринів. Але припустимо, що цифри є об’єктивними, а зростання рейтингу відбулося за рахунок фактичного обнуління показників довіри до «Голосу», який працював з «ЄС» на одному електоральному полі.

Для усіх вказаних у рейтинговій анкеті політичних партій їхні відсотки є межею, перетнути яку до місцевих виборів, за рахунок вдалого позиціонування і мобілізації власного електорату вони не здатні.

І тоді очевидною стає ситуація, за якої понад 40% виборців, які зазвичай ходять голосувати, не бачать партію, яку вони готові були б підтримати.

Приклад 2019-го, коли на обрії з’явилася якась антисистемна «Слуга народу», вибір на користь якої автоматично означав голосування «проти всіх», у 2020-му повторитися не може. А персонально Зеленському все важче витягувати за рахунок показників довіри до самого себе загальнопартійний рейтинг. 

Проте зазначені 40% до виборчих дільниць дійдуть і поставлять у бюлетенях позначку «за». За кого? Спробуємо спрогнозувати – за місцеві політичні проєкти, які об’єднають не партійних функціонерів, а лідерів територіальних громад.

При всій неоднозначності трактувань, цифри соціологічного опитування SOCIS свідчать, що регіональні об’єднання зуміють забрати собі усі «втрачені» великими, але токсичними партіями голоси. Причому, вирішальну роль може відіграти гасло: «Підтримуй своїх!» 

За час, який залишився до офіційного старту місцевих виборів, ми ще не раз побачимо підтвердження зазначеної тези. 

В ОП про ці тенденції здогадуються і розробили план, який може усунути регіональні партії з електорального поля країни усілякими змінами до закону про вибори. На шальках терезів у керівництва країни непростий вибір – грати чесно за правилами і по закону, чи усунути конкурентів за допомогою власної більшості у Верховній Раді та остаточно скотитись до авторитаризму і диктатури, змінюючи закон про вибори, перед самим виборами на свою користь.

При всій неоднозначності колишніх президентів, той же Янукович мав всі важелі щоб не допустити до участі в місцевих виборах незручних конкурентів, а Порошенко міг би знайти, чи створити шпарини в законодавстві, щоб не допустити реєстрацію кандидатом в президенти самого Зеленського. Але вони в свій час на такі авторитарні дії не наважились. І справа тут не стільки в ігноруванні інстинкту самозбереження, а в оцінці їх дій світовою спільнотою, західними партнерами, Радою Європи тощо.

Чи переплюне своїх попередників Володимир Зеленський – покаже час, а виборці обов’язково дадуть йому та його партії оцінку на виборах, і усунені від участі у виборах політики та їх структури, які попри все збережуть власну суб’єктність в різному вигляді –  цьому допоможуть, воюючи вже не за власний рейтинг, а на знищення рейтингу “Слуги народу” та кандидатів від цієї партії на місцевих виборах по всій країні. 


Центр суспільно-політичного моніторингу “Вектор”

Фото: Іван Печений

ПРОКОМЕНТУВАТИ

Введіть текст коментаря!
Введіть своє ім'я