Вінницька політика 2019. Підсумки “зрад” і “перемог”

Журналісти видання "Політична Арена Вінниччини" підвели суб'єктивні політичні підсумки року і вручили віртуальні премії "Оскар" та "Золота малина" чиновникам та політикам.

Номінація «Найращий сценарій-адаптація»

Ми не знаємо точно ім’я автора. Швидше за все, їх було декілька. Як і замовників. Але будемо судити з кінцевого ефекту доволі вдалої контргри на перешкоджання персональної інтервенції родини Калетників в проект «Слуги народу» на теренах Вінниччини.

Стисло, послідовність подій була такою. На початку 2019-го року тоді ще кандидат у Президенти України В. О. Зеленський представив координаторку свого політичного проекту у Вінницькій області Світлану Лутковську. При ближчому ознайомленні з її біографією виявилося, що вона працює бібліотекаркою у ВНАУ, де без відома Григорія Калетніка навіть волосина не впаде з голови ректора Віктора Мазура.

В області почали поширюватися чутки, що «Калетніки придбали франшизу» «зеленого» проекту на парламентські вибори в області. Що, зрештою, частково справдилося, адже у декількох округах на Вінниччині від «Слуги народу» балотувалися, щоправда, невдало, особи, явно пов’язані з ВНАУ та Калетніком.

Але першою реакцією на такі чутки стала інформаційна атака, яка перейшла й на всеукраїнський рівень: «Команда Зе! віддала Вінницьку область ексрегіоналу Калетніку! Гевалт! Ганьба!»

Як наслідок, Лутковську з посади «координаторки» тихенько усунули. А два вінницьких округи, як виявилося, безпрограшних для будь-кого під брендом «Слуги народу», віддали людям Володимира Продивуса (див. наші матеріали про помічників).

Ми знаємо, що не Володимир Степанович стояв за цією інформаційною атакою, але він ефективно скористався її наслідками (а бажаючих насолити Калетнікам в області та й за її межами вистачає), і сценарій зіграв на його користь.

Тому саме йому «Оскар» за кращий сценарій-адаптацію.

Гірша чоловіча роль другого плану

І, щоб двічі не вставати, «Золоту малину» за гіршу чоловічу роль другого плану вручимо Сергію Кармаліті, який дуже хотів очолити «Слугу народу» у Вінниці, але з цього нічого не вийшло. Саме така оцінка прозвучала в матеріалі про підсумки року від вінницьких політиків та експертів. Оскільки в наведених тезах є логіка – погодимось з ними.

Номінація прорив року

«Оскара» за кращу чоловічу роль можна було б віддати політикам, які зуміли принаймні зберегти вплив на теренах області – Володимиру Гройсману, або людям з його команди – Сергію Моргунову чи новому голові ОДА Владиславу Скальському. Але ризикнемо заохотити політика, який зумів майстерно і всього-навсього за допомогою замороженої піци та курячих тушок переграти в окрузі і кандидата під брендом «Слуги народу», і ресурсного Руслана Демчака, і Григорія Калетніка.

Усе про «підводне каміння» і «течії», які забезпечили результат у 18 окрузі, ми знаємо. Але тут мова не про це. А про вдалий результат при не зовсім сприятливих обставинах. Тож, «Оскара» цьому добродію!

“Золота малина” за кращу чоловічу роль

«Золоту малину» у цій номінації можна було вручити як заступникам голови ОДА Андрію Гижку (поразка проекту «БПП» на президентських і парламентських перегонах), але його високий особистий результат на окрузі до ВР став для багатьох несподіванкою, тому баланс витримано. І вже точно на “Золоту малину” тягне Олександр Круче… стоп, а хто це? Хто уважно стежить за нашими матеріалами зараз повинен згадати нашу аналітику, в якій ми докладно описали історичні віхи та масові походи в небуття на другий день після звільнення з високих посад багатьох місцевих чиновників, заступників губернаторів, прізвища яких зараз згадають не всі експерти, чи політологи. Хоча з моменту їх відставки пройшло всього 5-6 років. Не вірите? А згадайте зараз прізвища заступників, наприклад губернатора Івана Мовчана. Хто це?

Тому згадки про нищівну поразку політичного (!) інформаційного (!) заступника голови ОДА Олександра Крученюка на виборах до Верховної Ради по округу, численні шкурно-дрібні скандали, вперте небажання звільнятися з посади залишаться хіба що в архівах “Політичної Арени Вінниччини”.

Повністю заслуговує на “Золоту малину” голова Вінницької обласної ради, яка повністю втратила статус дієздатної політичної інституції – Анатолій Олійник; колективно – фракція «Самопомічі» у Вінницькій обласній раді, яка здійснила закономірне політичне самогубство (саморозпустилася); усі кандидати в народні депутати, які нераціонально розподілили витрати на вибори, програвши їх і втративши гроші.

Але буде справедливо, щоб у цій номінації перемогла людина, яка відповідно до посадових обов’язків, мала б відповідати за ситуацію в області в цілому. І яка отримала оцінку як на президентських, так і на парламентських виборах. І яка продовжує розповідати у ЗМІ, що має якісь амбіції на місцевих виборах.

Ви, шановні читачі, здається здогадалися, про кого йде мова. Тому не будемо зайвий раз згадувати прізвище Валерія Вікторовича в наших матеріалах. Залишимо написання нецікавих і нікому непотрібних мемуарів про політичних пенсіонерів представникам цього ж покоління від журналістики.

Краща жіноча роль

Претендентів на кращу жіночу роль теж вистачає. Вперше проявили себе як успішні лідерки, принаймні, у межах виборчих округів Ірина Борзова та Лариса Білозір. Не зменшувала активності, хоча й не пішли на парламентські вибори, Людмила Станіславенко. Ненадовго, але «запалили» на парламентських виборах Світлана БевзАнастасія Приходько і Олена Верлан-Кульшенко.

І все ж віддамо перемогу Ларисі Білозір. Борзовій перемогу підпортили інформаційні атаки опонентів про бізнес в окупованому Криму. А Станіславенко зійшлася у жорсткому «клінчі» з низкою своїх колег по обласній раді.

“Золота малина” – жінки

«Золота малина» за гірше жіноче виконання – у депутатки Вінницької міської ради Ганни Давиденко. Кому мало відео, виставленого тут у вигляді гіперпосилання, може переглянути хронологію його «бойового шляху» у відкритих джерелах. Він дуже насичений.

Про «ЗМ» за чоловічу роль другого плану ми вже казали, а ось жіночу невпевнено (невдах і в цій категорії вистачає) можна присудити Людмилі Михайлівні Щербаківській, яка програла вибори до Верховної Ради як кандидат по мажоритарному округу.

Найкращий режисер

У номінації на кращого режисера можна виділити хіба що міських голів. Вони зрозуміли, що рівень довіри до старої влади досяг критичного рівня, а нова має усі шанси повторити «успіх» попередників уже найближчим часом. Тому й сиділи тихо, сконцентрувавшись на поточних муніципальних справах.

Певною мірою авансом оголошуємо переможцем у цій номінації Сергія Моргунова, який, принаймні, не втратив власну команду, з якою може поборотися на місцевих виборах восени 2020 року.

“Золота малина” – режисер

«Золоту малину» віддаємо штабним координаторам «Європейської стратегії» на парламентських виборах. Ми не будемо акцентувати увагу, хто конкретно був у вас за головного, але так знищити весь попередній рейтинг та завалити вибори – ще слід було постаратися.

“Оскар” – кращий грим

Премію за кращий грим поділяємо між ексдепутатами Іваном Мельничуком, Іваном Споришем, які зробили настільки майстерний камуфляж, що їх не видно і не чути після поразки на виборах до Верховної Ради.

«Золотої малини» у цій же номінації удостоюється організатори зі спробою провести «Антикорупціний форум», на який з’їхалися аж 6 нардепів. Тільки ніхто не зрозумів – навіщо вони приїхали, і що ж у кінцевому рахунку вирішили учасники заходу.

«Оскаром» у номінації «кращий документальний фільм» ми вирішили нагородити якесь яскраве ЗМІ. Але присуджувати самим собі було б соромно, а інших претендентів розгледіти не вдалося.

«Кращий дизайн костюмів»

 Однозначно знаходить переможців у вигляді вінничанок-депутаткинь від «Голосу» (Устінова) та «Слуги народу» (Овчинникова). До виборів їх у місті мало хто знав, але вбирання у шати рейтингових брендів дало їм можливість одержати депутатські мандати. Після падіння рейтингу цих партій, зникнуть й чудодійні наряди.

Першість у цій же категорії в «Золотій малини» можна присудити купкам «активістів», які у попередні роки влаштовували регулярні карнавали й маскаради з приводу (підвищення комунальних тарифів) і без (пам’ятник Шевченкові). Про деяких, які особливо бешкетували у 2014-му році, взагалі нічого не чути. Починаємо хвилюватися.

Найкращий саундтрек

У конкурсі на кращу пісню переміг Владислав Скальський. Так, він співає. І хоча кліпу уже декілька років, статус «співаючого губернатора» Владислав Володимирович набув лише восени 2019-го.

Найгірший саундтрек

«Золоту малину» за нелюбов до пісень здобуває голова бюджетної комісії Вінницької обласної ради Геннадій Мазур, який, щоб «невендечити» нардепу Кучеру намагався припинити фінансування оперного фестивалю.

Таким був 2019-й рік.

Особливих шедеврів на політичній арені Вінниччини не було.

Попередня публікаціяКонцерт Національної капели бандуристів України – унікальне мистецьке явище у Вінниці
Наступна публікаціяЯк та до котрої години працюватиме транспорт на Різдво