Як і будь-яка нова технологія, що потенційно може мати ключовий вплив на наше повсякденне життя, штучний інтелект має ентузіастів і противників. Є ті, хто стверджує, що ШІ вже зараз змінює нашу реальність на краще, підвищує продуктивність та розширює наші можливості для розвитку та пізнання. Опоненти ж вважають, що нестримний розвиток ШІ, без належного регулювання, може коштувати нам робочих місць і навіть краху цивілізації.
Вад Мельник, викладач ШІ в Big Money University та засновник та CEO компанії Dronehub, висловив свою точку зору на цю тему.
Технологічні прориви зазвичай видно здалеку. Тільки через декади можна було сказати, що персональні комп’ютери змінили нашу реальність на краще, і сьогодні без них важко уявити роботу чи розваги. Так і гаджети – колись вони були дивиною. І коли перший iPhone з´явився на ринку, він змінив спосіб нашого спілкування, відкрив абсолютно нові сфери бізнесу, зокрема, ігри та мобільні додатки.
Чи стане штучний інтелект наступним таким проривом?
Не можна заперечувати, що ми живемо в кризові часи. Пандемія, порушення ланцюгів постачання, інфляція, зростання міжнародної напруженості показали, що загроза війни у XXI столітті стосується не лише місця зіткнення. Через глобалізацію вона впливає на те, як функціонує весь світ і, зокрема, світова економіка.
Після першої хвилі захоплення технологіями на основі штучного інтелекту ми бачимо, що наявні інструменти ШІ не настільки досконалі, як їх спочатку представляли. Нам ще належить пройти тривалий шлях, щоб вони могли досягнути людського інтелекту, не говорячи про те, щоб виконувати різноманітні завдання і вирішувати проблеми комплексно. Однак, в результаті сплеску інтересу до таких технологій, викликаного в першу чергу Chat GPT, більшість світових компаній змушені враховувати цю тенденцію та інвестувати у власні рішення. З такими швидкими темпами розвитку та ентузіазмом інвесторів штучний інтелект незабаром може стати життєздатною підтримкою бізнес-процесів.
«Можливості штучного інтелекту зростають в геометричній прогресії – від виконання простих автоматизованих завдань до виконання складних алгоритмів, що дозволяють навчатися і ухвалювати рішення. Машинне навчання, обробка природної мови та комп’ютерний зір дозволили ШІ виконувати завдання, що колись вважалися винятково людським інтелектом. Наприклад, штучний інтелект може аналізувати величезні масиви даних з точністю і швидкістю, незрівнянною з людською, керувати автомобілями і навіть писати музику», – зазначає Вад Мельник.
Він наголошує, що яскравим прикладом цієї трансформаційної сили є співпраця Dronehub та однією з найбільших залізничних компаній у світі.
Традиційно обслуговування понад 30 000 км залізничних колій було трудомістким завданням, що вимагало від 12 000 працівників щоденних перевірок на наявність тріщин, перешкод і різних інших аномалій. Цей процес, хоч і був критично важливим, але дуже неефективним і дорогим.
«У рамках новаторської ініціативи ми спільно розробили технологію, що використовує автономні дрони, оснащені системами штучного інтелекту. Ці дрони здатні виявляти 16 типів залізничних аномалій, що значно спрощує процес інспекції. Після кількох років розробки ця технологія досягла вражаючого показника ефективності – понад 80% у більшості тестів. Такий стрибок у продуктивності не лише демонструє можливості ШІ у виконанні складних завдань, але й позиціонує його як життєздатну альтернативу ручній праці, потенційно заощаджуючи до 480 мільйонів доларів щорічно та дозволяючи автоматизувати всі 12 000 робочих місць», – розповів Мельник.
Людина чи машина?
Він також навів інший приклад використання ШІ в бізнесі, коли автоматизував один з відділів свого бізнесу.
«У нас, як і у більшості молодих компаній – величезний потік запитів від потенційних клієнтів. Як правило, це були численні електронні листи з проханням надати роз’яснення на різні теми, зокрема, використання автономних дронів у бізнесі, інтеграція з конкретними сервісами або розуміння регуляторних обмежень у різних країнах. Відповіді на ці запити були трудомістким процесом, що часто вимагав колективних зусиль кількох співробітників. Тож впродовж дня у середньому відділ продажів міг відповісти лише на 7-10 таких електронних листів», – зазначив фахівець.
Оскільки понад 95% необхідної інформації оброблялися людиною, іноді через втому чи відволікання подавалися помилкові тлумачення, що призводило до неефективності роботи. Крім того, кількість заявок значно перевищувала можливості, і спричиняла значне відставання в роботі.
«На тлі цього була створена кастомна модель GPT, навчена на нашій внутрішній корпоративній інформації. Тоді ще не було Custom GPT від OpenAI, тому ми скористалися технологіями IBM. Це зайняло всього лише кілька вечорів, щоб зінтегрувати результат з нашим CRM за допомогою Zapier. Результати були просто вражаючими.
Наша система штучного інтелекту змогла генерувати точні та влучні відповіді протягом 20-30 секунд, що значно випередило нашу людську команду. Лише за один день ми обробили всі 140 відкладених лідів, які не оброблялися місяцями через обмежені можливості. Наступний крок був очевидним – ми перевели більшість наших передпродажних операцій на цю систему штучного інтелекту, зберігши лише одного співробітника для нагляду та тонкого налаштування алгоритму», – говорить Вад Мельник.
Але чи варто боятися штучного інтелекту?
ШІ може бути насамперед відповіддю на погіршення демографічної ситуації на Заході. Більшість розвинутих країн стикаються з проблемою нестачі робочої сили. Інвестиції в ШІ також можуть підтримати економіку, яка потерпає від фінансової кризи і наслідків COVID.. Наприклад, Німеччина, яка стикається з економічним спадом, оголосила, що збільшить державні витрати на розробку ШІ до одного мільярда євро протягом наступних двох років. США, з іншого боку, поки виділили 3,3 мільярда доларів США на подібні проекти в 2022 році, при загальній сумі 47,4 мільярда доларів США від приватного сектору. Для порівняння, витрати Китаю за той самий період склали $13,4 млрд.
Вад Мельник наголошує, що твердження про те, що штучний інтелект залишить людей без роботи і спричинить економічну стагнацію, не має під собою жодних підстав.
«Навпаки, зібрані дані та поточні дослідження показують, що чат-боти на основі штучного інтелекту можуть реально допомогти підвищити ефективність бізнесу. Це також потребуватиме все більшої кількості мікрочіпів у центрах обробки даних і технологій на основі ШІ, що використовуватимуться дедалі більшою кількістю фахівців у різних галузях», – підкреслив він.
Повертаючись до кейсу з залізною дорогою, Мельник додав, що в ході роботи виявилося, що компанія не тільки не планує звільняти жодного з 12 000 співробітників, а навпаки – створює фонд, для розвитку та підвищення кваліфікації працівників. Ця ініціатива має на меті розширити їхні можливості, що дозволить вирішувати більш креативні та інтелектуально складні завдання. А всі рутинні завдання будуть виконувати роботи і ШІ.
«Цей кейс ілюструє, як штучний інтелект може стати потужним союзником у вирішенні нагальних проблем сучасності. Йдеться не просто про заміну людських зусиль, а про їх доповнення, що дозволяє людині зосередитися на інноваціях та творчому вирішенні проблем. У той час як ми продовжуємо орієнтуватися в складнощах мінливого світу, штучний інтелект є маяком надії і свідченням людської винахідливості, що веде до більш ефективного, сталого і творчо наповненого майбутнього», – резюмував Вад Мельник.
